ШКОЛА МОЛОДИХ БАТЬКІВ

Добери слова

Мета: збагачення словника. Навчання описувати предмети.

Обладнання: іграшки (овочі, фрукти).

Опис гри.

Перший варіант.

Дорослий на­зиває кілька прикметних ознак яко­гось предмета, а дитина відгадує йо­го. Наприклад: круглий, великий, гумовий, легкий, барвистий, веселий (м'яч).

Другий варіант. Дитина сама на­зиває ознаки поданого предмета.

Наприклад: продовгувата, оранжева, тверда, соковита, смачна, корисна (морква).

Третій варіант. Дитина називає ознаки предмета з пам'яті.

Напри­клад: кругле, гладеньке, блискуче, тверде, смачне, солодке, стигле, со­ковите, рум'яне (яблуко).

Шурм’як Світлана Богданівна, вихователь

• Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

• Пам’ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім’ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

• Не забувайте, що ваше мовлення – взірець для наслідування.

• Не забувайте доручати старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з меншою дитиною.

• Спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовляння слів.

• Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

• Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

• Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

• Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші мовленнєві творчості вашої дитини.

• Спонукайте їх до складання віршів, лічилок будьте їм помічниками.

• Уважно ставтеся до запитань вашої дитини.

• Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.

• Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомусиків».

• Систематично проводьте ігри в слова.

• Не забувайте доречно вживати прислів’я, загадувати загадки.

• Кожне незрозуміле дитині слово обов’язково поясніть, у присутності дитини вдайтесь до словника.

• Обговорюйте прочитане. Наштовхуйте дітей на роздуми про характери персонажів, про відчуття, які вони переживали у ту або іншу мить, про причини їх поведінки.

Шурм’як С. Б., вихователь

            Важлива умова розвитку малюка – це організація режиму, який відповідає її віку. Режим є розподіл різної діяльності дитини рівномірно протягом доби.

            Оптимальний режим – важлива умова для збереження здоров’я малюка, основа його життя. Його особливості будуть відрізнятися в міру дорослішання дитини. Важливо зробити так, щоб режим дня, передбачений в дитячому садку, збігався з домашнім, оскільки в дошкільному віці закладається фундамент фізичного і психічного здоров’я.

            Правильна організація режиму грає величезну роль в попередженні захворювань.

            Режим можна вважати правильним в тому випадку, якщо в ньому передбачено час на виконання основних видів діяльності, в результаті чого малюкові забезпечується:

            • Хороша працездатність;

            • Відсутність перевтоми;

            • Підвищення опірності організму.

            Прийоми їжі:

            Всі дошкільнята потребують 5-разового прийому їжі:

            1. Сніданок;

            2. Другий сніданок;

            3. Обід;

            4. Полудень;

            5. Вечеря.

            Розмір порцій повинен відповідати віку малюка. На другий сніданок і полуденок ідеально підійдуть різні сезонні фрукти, випічка та кондитерські вироби, молочні або кисломолочні продукти.

            Організація сну:

            Добова тривалість сну дитини повністю залежить від його віку:

            • До 5 років тривалість сну повинна складати 12-12,5 годин на добу;

            • Малюки від 5 до 7 років повинні спати по 11,5-12 годин на добу.

            Тривалість нічного сну повинна складати не менше десяти годин.

            Важливо дотримуватися таких правила підготовки до нічного сну:

            • Не грайте в галасливі ігри;

            • Обмежте перегляд телевізора;

            • Не дозволяйте малюкові грати в комп’ютерні ігри.

            Всі перераховані вище заняття сильно збуджують нервову систему дитини і значно погіршують його сон.

            Корисний для здоров’я малюка денний сон, тривалість якого повинна бути 1-2 години. Часто трапляється так, що до семи років, а іноді й раніше багато малюків відмовляються від сну в денний час. Батьки повинні зробити все можливе, щоб дитина в обід просто відпочив від активності.

            Недостатня кількість відпочинку негативно позначається на здоров’ї крихти, її настрої і здібності до навчання і розвитку.

            Прогулянки:

            Перебування на повітрі – одне з основних занять малюка. Фізична активність важлива як для збереження здоров’я, так і для настрою.

            Гуляти з дітьми потрібно кожен день і при будь-якій погоді, крім дощу або морозу. Малюки не мерзнуть на вулиці через достатню активність. Перебування на вулиці – прекрасний спосіб загартовування. Вплив повітря на дитячий організм:

            • Поліпшуються і прискорюються обмінні процеси;

            • Стимулюється робота серцево-судинної системи;

            • Нормалізується подих;

            • Підвищується стійкість організму до інфекцій.

            Поради батькам:

            1. Прагніть до дотримання часу і тривалості сну;

            2. Дотримуйтеся вимог рекомендованої тривалості прогулянок, ігор та занять;

            3. Зробіть так, щоб малюк піднімався вранці в один і той же час;

            4. Слідкуйте за тим, щоб дитина брала їжу 4-5 разів на день;

            5. Перший сніданок повинен бути не пізніше однієї години після підйому, а останній – за 1,5 години до відходу до сну;

            6. Проміжки між годуваннями – близько 3-4 годин;

            7. Малюк повинен багато часу проводити на вулиці: влітку більше 6 годин, восени і взимку не менше 4 годин;

            8. Не допускайте частих змін режиму;

            9. Враховуйте вікові особливості, здібності і можливості малюка;

            10. Дитина повинна починати день з зарядки;

            11. У режимі дня виділяйте час для водних процедур;

            12. Виділяйте достатньо часу для прийому їжі, щоб дитина могла її ретельно пережовувати;

            13. Виділяйте достатньо часу для розвиваючих занять.

            Батьки повинні приділяти підвищену увагу виконанню режиму дня своєї дитини. Тоді у неї будуть формуватися позитивні риси характеру – організованість, самостійність, дисциплінованість, впевненість в своїх силах!

            Використані джерела

v Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш

v  Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля” / О. І. Білан

v  Організація оздоровчої роботи в ДНЗ / Л. А. Швайка

v  Лущик І. В. Фізичне виховання дошкільників. Фізкультурна й оздоровча робота

v http://womanblog.in.ua/rezhym-dnya-doshkilnyka.html

Луцик М. В., сестра медична старша

Дошкільні заклади першими відкривають перед дитиною світ соціально-суспільного життя. Дитячий садок бере на себе функції виховання та формування особистості.

Початок відвідування дитиною дошкільного закладу  - дуже напружений період, який вимагає від неї перебудови всіх уявлень і взаємин з оточуючими людьми, включення її до нової соціальної ситуації. Процес адаптації до нових умов через низку обставин – вікових особливостей, стану здоров’я, типу нервової системи, стилю виховання, розвитку ігрових, комунікативних навичок тощо – у різних дітей відбувається по-різному. Одні діти легко починають контактувати з іншими дітьми і дорослими, пристосовуються до нових умов і режиму; процес адаптації у них відбувається легко і безболісно. У решти – зміна соціальних стосунків, умов існування є дещо складною: дитина стає неспокійною, примхливою, замкнутою… Порушується емоційна рівновага, травмується психіка.

Щоб полегшити адаптаційний період дитини, потрібна спільна діяльність батьків, психолога, вихователів, погодженість дій, дотримання, якщо можливо , однакового підходу до дітей у родині та дитячому садку.

Взаємодія психолога та батьків – запорука успішної адаптації дитини до умов дитячого садка. Щоб процес адаптації дитини до нових умов відбувся максимально безболісно, слід підготувати ї до цього. За кілька тижнів до того, як дитина почне відвідувати д/з доцільно змінити час перебування з нею батьків, спробувати наблизити режим дитини вдома до режиму в д/з, який вона буде відвідувати. Не слід з першого дня залишати дитину у дитячому садку з ранку до вечора, тривалість перебування дитини в новому колективі має бути 1,5 – 2,5 години і поступово збільшуватись. Краще перші дні приводити дитину лише на прогулянки, і позаяк ця ситуація для неї звична, їй легше орієнтуватися в ній, знайомитися з дітьми та вихователями. Але варто пам’ятати про таку особливість дітей, яку можна назвати «зараженням емоціями»; почне плакати одна дитина, її підтримає  інша; дитина, яка щойно почала відвідувати д/з , може стати свідком плачу і негативних емоцій інших дітей під час розставання з батьками. Тому бажано приводити дитину до дитячого садка у другій половині дня, на вечірню прогулянку. Тоді можна звернути увагу на те, як батьки приходять забирати дітей, як вони радісно зустрічаються, як діти прощаються одне з одним, домовляються  про завтрашню зустріч. Такий позитивний досвід значно полегшує процес адаптації.

Трапляється, що дитина  не плаче, але і не грається, вона пригнічена. Такий стан має турбувати не менше, ніж плач чи капризи. Психолог привертає увагу вихователів до таких дітей, радить батькам спочатку скоротити час перебування дитини у групі до мінімуму, а домашні умови наблизити до режиму дитячого садку, організувати вправи  на самостійність, щоб дитина могла сама себе обслуговувати.

Важливу роль у звиканні до нових умов відіграє інтимізація предметів, можливість принести з собою свої іграшки. Завдяки цьому в дитини підтримується фон впевненості; улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від розставання.

Під час адаптації дитини до дошкільного  закладу велике значення у забезпеченні психологічного комфорту  має особистісно-орієнтований підхід, який передбачає визначення єдиних вимог до виховання в сім’ї і в дитячому садку. Важливо з’ясувати, які стилі виховання в  сім’ї, вимоги до дитини батьків ,засоби покарання і заохочення; який характер спілкування матері з дитиною; чи дотримується дитина режиму дня; загальний стиль поведінки тощо. Відповідно до цього вихователю надаються рекомендації щодо педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей дитини для коригування батькісько-дитячих стосунків. Важливу роль у профілактиці соціальної дезорієнтації відіграють індивідуальні та групові заняття, спрямовані на зняття напруги, створення атмосфери доброзичливості і довіри. Також у роботі з профілактики і корекції соціальної дезадаптації можна використовувати елементи психогімнастики, чудові результати дає ізотерапія.

Отже, результативності згаданих форм і методів роботи з профілактики та корекції дезадаптації дітей у дошкільних закладах досягають лише за умови узгодженої діяльності батьків, психолога та вихователів, спрямовані на забезпечення вільного продуктивного розвитку дитини.

Виховувати дитину – велике мистецтво, так як сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Батькам щоденно доводиться шукати шляхи підходу до дітей, думати над вирішенням багатьох конкретних ситуацій

Жити – означає продовжувати себе в своєму синові, у своїй донці. Жити – творити людину. Головний осередок, де розквітає ця справжня людська потреба – це сім’я. У сім’ї шліфуються найтонкіші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особливості

Наш власний спосіб життя, як приклад – найважливіший будівельний матеріал, з якого діти творять себе. Наша манера говорити, поводитися, погляди, вчинки, мораль – все це наслідують діти і з цих «цеглин» будують себе. Малюк всмоктує нас жадібно, як губка, всмоктує все глибинне і поверхове, чесноти і недоліки. Від того, які ми, батьки, педагоги, в буденній поведінці, багато в чому залежить майбутній образ наших дітей. Важливу роль у формуванні незалежності дитини, окрім її безпосереднього знайомства з довкіллям відіграють бесіди батьків та педагогів з нею, спільні справи, здатність відповідати на численні дитячі чому

Важливим моментом у налагодженні сімейних стосунків є розуміння дорослими того, що права та обов’язки дітей та батьків у сім’ї взаємно доповнюють одне одного, але не співпадають. Ось чому мама та батько мають обережно і тактовно користуватися своїм авторитетом, поступово переходячи від прямого впливу на дитину до формування у неї з її дорослішанням дедалі більшої незалежності і самостійності. Авторитет полягає в тому, що він не вимагає ніяких доказів. В,О.Сухомлинський виділив вісім видів авторитету. Розглянемо деякі з них. Авторитет сили – породжує дитячий страх і обман, в той же час виховує у дитини жорстокість. Авторитет відстані – щоб діти були слухняними, треба подалі від них триматись, виступати у вигляді керівника і підлеглого. Авторитет педантизму – слово батьків – святиня, стає законом. Якщо тато сказав, що завтра буде дощ, а дощу нема – завтра не можна гуляти. Авторитет резонерства – садять дитину напроти себе і починають повчати довго і нудно. Авторитет любові – якщо дитина не слухається, у неї запитують: «Значить тата не любиш?» Вдивляються в дитячі очі, шукають там любові і ніжності. Діти дуже швидко помічають, що тата і маму можна обманути, тільки робити це потрібно з ніжним виразом на обличчі. Егоїзм і егоїст забезпечені. Причому такі діти нещирі і брехливі. Авторитет доброти – дитяча слухняність досягається через дитячу любов, але вона викликається поступливістю і добротою батьків. Тато і мама все дозволяють заради того, щоб не було конфліктів, щоб був мир. Дуже швидко діти просто керують батьками. Авторитет підкупу – коли слухняність купляється подарунками і обіцянками Отже, шановні батьки та педагоги, любов до дітей має бути розумною, духовність справжньою, доброта не безмежною, тоді засіяні вами зерна заколосяться вдячністю

Поради для батьків

Досвід виховання дітей у сім’ї дає підстави виділити певні правила, дотримання яких сприятиме оптимізації виховного процесу. Ось деякі з них

1. Люби свою дитину! Радій її присутності, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її упевненості в собі, не піддавай її несправедливому покаранню, не відмовляй їй у твоїй довірі, дай їй підстави любити тебе.

2. Постійно вдавайся до похвали дитини за її правильні вчинки. Цим ти спонукуєш її до активної дії.

3. Охороняй свою дитину від негативних фізичних і моральних впливів.

4. Створюй у сім'ї моральний затишок. Хай сімейне вогнище буде джерелом спокою, радощів, поваги, справедливості й захищеності.