Сторінка фізінструктора

         Ми багато чуємо про правильну поставу, про те, наскільки важливо стежити за нею, як це гарно і корисно. Що ж потрібно робити для її підтримання у гарній формі? Як навчити дітей піклуватися про свою спину? 

         Для цього ми рекомендуємо батькам:

- своїм прикладом постійно показувати дитині, як потрібно правильно ходити і стояти;

- слідкувати за тим, чи правильно дитина ходить;великий палець ноги має бути направлений уперед; внутрішні поверхні стоп під час ходьби мають перебувати близько одна від одної, а коліна не повинні стикатися;

- руки не повинні «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука - з правою ногою;

- постійно слідкувати за поставою дитини в положенні сидячи – спина дитини менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці усією стопою;

- залучати дитину до фізичної культури, спорту, забезпечувати різні навантаження на м’язи з метою їх тренування, адже слабкі м’язи погано утримують скелет;

- забезпечити дитині повноцінне харчування, яке сприятиме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте;

- враховувати, що на формування постави впливають звички повсякденного життя – манера стояти, ходити, сидіти за обіднім столом, під час перегляду телевізійних передач, тому потрібно попереджати формування звичок, які можуть згубно вплинути на поставу;

- слідкувати, щоб дитина носила сумку чи портфель то на правому, то на лівому плечі. Це попередить викривлення хребта, плечі будуть рівними, постава – правильною.

Джерело:

http://vyshneve-romashka.edukit.kiev.ua/informaciya_pro_zaklad/poradi_batjkam/rekomendacii_batjkam_schodo_formuvannya_praviljnoi_postavi_u_ditej/

Чунис М. В., інструктор з фізкультури

            Ще А. Луначарський говорив, що базою для всього іншого в житті є фізична освіта. Ми ніколи не зможемо отримати здорового покоління, якщо не введемо правильно фізкультуру і спорт у процес розвиту дитини. Чим раніше долучаться діти до занять гімнастикою, тим, природно, краще.

            Особливість розвиту дітей дошкільного віку - це те, що всі рухові навички ще не сформувалися остаточно. Тому довге сидіння або стояння на ногах, неправильна поза тіла, меблі, не відповідаючи віку - всі ці фактори несприятливо відбиваються на формуванні скелета і призводять до порушення постави.

            Єдині і думки лікарів з цього питання: дитяча гімнастика для організму, який розвивається вельми корисна. Особливо благотворний вплив робить вона на дихальну, серцево-судинну і вегетативну системи. Крім того, дитяча гімнастика здатна зміцнити імунітет, підвищити працездатність і витривалість організму.       Безсумнівно, що дитячий спортивний майданчик з його численними можливостями - найкращий подарунок, який ви тільки зможете зробити своїй дитині. Його регулярне відвідування не тільки долучить до занять спортом, допоможе бути зібраним і уважним, але і вбереже від шкідливих звичок.

            Гімнастика у віці до 5 років

            У молодшому дошкільному віці малюки роблять лише перші кроки в спорті, знайомлячись з базовими вправами через загальнорозвиваючі елементи гімнастики та ігри. Такі вправи, як перекиди, стрибки і стійки сприяють розумовому, психомоторному та емоційному розвитку дошкільників, які отримують від них величезне задоволення. А елементи художньої гімнастики для дівчаток — найкраще рішення для формування гарної фізичної форми.

            При проведенні загальнорозвиваючих вправ можна використовувати дрібні фізкультурні посібники: мотузка, м’ячі, султанчик, обручі. Часто на заняттях використовується і музика, благотворно впливає нa загальний стан дітей, покращуючи їх емоційний розвиток.

            В. Даль, мовознавець і лікар, визначав поняття «постава», як «стрункість і величність». Вона яскраво демонструє рівень фізичного розвитку дитини, її характер і настрій, а також психічний стан. Діти з поганою поставою часто боязкі і пасивні. Систематичні заняття гімнастикою з самого раннього дитинства допоможуть не допустити її дефектів.

            Гімнастика у віці 5-7 років

            Цей вік вважається старшим дошкільним, коли гармонійний фізичний розвиток набуває найважливіше значення для підготовки дітей до навчальних навантажень. У цьому віці відбувається інтенсивний розвиток опорно-рухового апарату, дитина стає більш стійкою в статичних позах. Добре володіючи основними видами рухів, діти здатні до самостійного виконання завдань, які поступово ускладнюються: вони можуть вільно виконувати вправи з 2 однорідними предметами, з гімнастичною палицею. Ходьба на носках або на п'ятах, як коригyючі вправи для профілактики плоскостопості, а також біг, стрибки, нахили, повороти, присідання, вправи для сформування постави. Якщо така гімнастика буде проходити весело і захоплююче, в хорошому темпі, то у дитини з'явиться усвідомлене бажання взяти участь у зарядці, вона стане його улюбленою грою. І тоді спортивний магазин, в якому він з допомогою батьків вибере собі зручну форму для занять, буде вітати його набагато частіше.

            Адже звичка до щоденних вправ у нього вже сформована з дитинства, і здоровий спосіб житгя йому забезпечений.

Чунис М. В., інструктор з фізкультури

            Відомий філософ Сократ говорив: «Здоров’я – не все, але без здоров’я нема нічого». Тож слід ростити дітей здоровими зараз, щоб не оздоровлювати їх завтра.

Інноваційні оздоровчі  технології - це сукупність засобів, методів, форм, прийомів організації, проведення та управління освітнім процесом, спрямованих на підвищення ефективності здоров’язбереження дітей дошкільного віку.

Гімнастики для очей

            Дуже багато інформації дитина отримує візуально, тому очі навіть у дітей відчувають дуже великі навантаження. Якщо в цей важливий період педагоги і батьки не використовують спеціальні методики, в які входить гімнастика для очей для дітей різного віку, це згодом може негативно позначитися на фізичному та інтелектуальному розвитку малюка.

       По-перше, він не зможе вловити і відкрити для себе багатозорові образи. По-друге, у нього може почати падати зір (особливо при спадковій схильності або під впливом внутрішніх захворювань або зовнішніх факторів). По-третє, поглиблюються й інші проблеми з очима. Виявляється, всього цього можна уникнути за допомогою найпростіших вправ.

            Основна мета, яку переслідує гімнастика для очей для дітей – тренування м’язів органів зору. Саме від них залежить, наскільки добре буде бачити дитина надалі і не буде у неї проблем з очками в школі. Спеціально розроблені комплекси вправ покликані:

-         заспокоїти нервову систему дитини;

-         допомогти мозку переробити інформацію, отриману через органи зору;

-         полегшити навантаження, зняти втому, дати їм відпочити;

-         уповільнити і навіть зовсім зупинити падіння зору або розвиток астигматизму.

            Щоденні заняття принесуть помітну, відчутну користь дітям. Тим більше, якщо врахувати той факт, що зір формується аж до 12 років.

Дихальна гімнастика

            В даний час відзначається збільшення кількості дітей дошкільного віку з різними відхиленнями в стані здоров'я, відставанням у фізичному розвитку, зниженням опірності організму до шкідливих факторів середовища, в тому числі інфекційно-вірусних захворювань.

            Проблема виховання здорової дитини, що стоїть перед нами, була і залишається найбільш актуальною, і в зв'язку з цим виникає необхідність пошуків ефективних шляхів зміцнення здоров'я дитини, корекції недоліків фізичного розвитку, профілактики захворювань і збільшення рухової активності.
Поряд із загальноприйнятими заходами, ефективною профілактикою зниження захворюваності епізодично хворіючих дітей, є дихальна гімнастика. 
Дихальні вправи сприяють насиченню киснем кожної клітинки організму. Уміння керувати диханням сприяє вмінню керувати собою. 

            Крім того, правильне дихання стимулює роботу серця, головного мозку і нервової системи, позбавляє людину від багатьох хвороб, покращує травлення (перш ніж їжа переварена і засвоєна, вона повинна поглинути кисень з крові і окислитися).
            Повільний видих допомагає розслабитися, заспокоїтися, впоратися з хвилюванням і дратівливістю.

            Дихальні вправи можуть проводитися під час ранкової гімнастики, гімнастики після пробудження або на прогулянці.

            На перших порах дихальні вправи здаються дітям одними з найскладніших. І тим важливіше допомогти дітям, перетворивши нудні вправи у веселу гру. 
Основу дихальної гімнастики складають вправи з подовженим і посиленим видихом. Цього можна досягти вимовляння голосних звуків (а-а-а, у-у-у, о-о-о), шиплячих приголосних (ш, ж) і поєднанні звуків (ах, ох, ох). Ці дихальні вправи рекомендується проводити в ігровій формі («дзижчить бджола», «гуде пароплав», «стукають колеса поїзда» та ін). Необхідно поступово збільшувати навантаження на дітей за рахунок збільшення числа повторень і ускладнення вправ. 
 

Степ – аеробіка – це тренування, в основу якого покладено різні способи спуску та підйому на спеціальну степ – платформу. При виконанні вправ на степ – платформах, навантаження на ноги не більше, ніж при виконанні інших видів вправ. Під час занять на степ – платформах покращується вентиляція легенів, поступово формуються навички правильного дихання під час рухів.

            Степ – аеробіка відрізняється від інших видів аеробіки тим, що ритмічні рухи вгору та вниз виконуються на спеціальній степ – платформі. Ці вправи дають змогу вирішувати такі завдання:

· Формування правильної постави і зміцнення кістково – м’язового корсета;

· Формування зводу стопи;

· Розвиток координації рухів, здатність управляти власними рухами;

· Зміцнення серцево – судинної й дихальної системи;

· Формувати красу рухових дій;

· Розвивати окомір, орієнтування в просторі.

Чунис М. В., інструктор з фізкультури 

«Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми дошкільного віку

на свіжому повітрі»

Повноцінний фізичний розвиток дітей залежить від правильної організації їхнього рухового режиму, починаючи з раннього віку. Розуміючи це, педагоги повинні приділяти значну увагу руховій діяльності наймолодших вихованців не лише на фізкультурних заняттях, а й під час ігор, прогулянок, дозвілля тощо.

Зокрема, під час перебування малят на свіжому повітрі педагоги пропонують їм широке коло різноманітних форм фізкультурно-оздоровчої роботи, у результаті чого кожна прогулянка є насиченою, активною, цікавою і розвивальною. Крім того, фізкультурні ігри, вправи, завдання у поєднанні зі свіжим повітрям мають загартувальний ефект і сприяють зміцненню здоров'я малюків.

Рухова діяльність на ігровому майданчику

Ігровий груповий майданчик — чудове середовище для розвитку рухової активності малят. Добре, якщо на майданчику є гірка, манеж, гойдалки, каруселі, доріжки з невисоких гумових коліс, пісочне містечко або велика пісочниця, вкопана у землю широка колода, металева драбина для лазіння тощо. Усе це обладнання використовуємо для проведення рухових вправ.

Вправи з використанням обладнання майданчика

• Піднімання східцями на гірку та спускання з неї.

• Піднімання східцями на манеж і кидання на землю м'ячів або інших дрібних предметів.

• Перестрибування чи перелізання через колоду.

• Стояння на колоді й утримування рівноваги, ходіння по колоді з підтримкою дорослого.

• Ходіння по колесах з підтримкою дорослого.

• Лазіння з колеса у колесо на доріжці з гумових автомобільних шин.

• Лазіння по драбині вгору-вниз під наглядом вихователя тощо.

Враховуючи матеріальну базу конкретного закладу, вихователь може самостійно придумати багато корисних фізичних вправ, посильних для виконання як енергійними малюками, так і малорухливими.

Особливої уваги потребують діти, невпевнені у своїх силах. Щоб залучити таких малят до рухової діяльності, зацікавлюємо їх певною винагородою (зазвичай іграшкою) за подолання умовної перешкоди — піднятись по східцях на гірку, переступити через кубики, палицю тощо. Страх, як правило, відступає, коли малюк хоче отримати цікаву для себе річ. Окрім використання стаціонарного обладнання ігрового майданчика, діти активно послуговуються іграшками та фізкультурним інвентарем.

Основні вимоги до організації ігрового рухового середовища — достатня кількість одиниць обладнання, елемент новизни і свобода вибору інвентаря чи обладнання дитиною.

На майданчику вихованці мають змогу використовувати такий фізкультурний інвентар: різні за величиною гумові й пластмасові м'ячі (для кидання, катання і ловіння), палиці, кеглі, віжки, мотузки, прапорці, великі й маленькі обручі, кошик для закидання м'ячів, санки дитячі та іграшкові, різноманітні іграшки-каталки ("метелик", "літак", "птах" тощо), машинки (обов'язково з мотузками), триколісні велосипеди, атрибути для рухливих ігор.

У вільному доступі є і нетрадиційне саморобне обладнання. Так, велике задоволення дарують малечі ігри з картонними коробками різної величини. Під керівництвом дорослого діти виконують такі дії: залазять у коробку і вилазять з неї; згортаються клубочком на дні коробки; лежать на спині, піднявши вгору руки, ноги; грають у хованки; кидають у коробку м'яч; сортують по різних коробках іграшки та будівельний матеріал.

Спонукають дітлахів, особливо хлопчиків, до рухів тулуба (нахили вперед, у сторони з положення навприсідки; повороти праворуч, ліворуч та ін.) ігри з іграшковим транспортом Дівчаток спонукатиме більше рухатися по майданчику візок для ляльки. Запропонуйте маленькій "матусі" заколисати невгамовну "доньку", катаючи її у візку по периметру майданчика. На таке доручення відгукуються навіть сором'язливі та тихі дівчатка. Залишаючись один на один з мовчазною лялькою, вони залюбки виконують роль дорослого, при цьому активно рухаючись.

Міні-переходи по території дитячого садка

Рухи дітей раннього віку недосконалі, погано скоординовані. Це, насамперед, стосується таких основних рухів, як ходьба та біг. Щоб домогтися чіткості й злагодженості дій рук і ніг, доречно включати до прогулянки міні-переходи по території дитсадка. Така форма фізкультурно-оздоровчої роботи є ефективним способом підготовки дітей до проведення піших переходів у подальшому.

Рухаючись навколо будівлі дитсадка, малюки відвідують певні ділянки території:

• фізкультурний майданчик;

• майданчик біля головного ґанку;

• групові майданчики;

• господарський двір тощо

Під час руху діти вчаться пересуватися по обмеженій території; ходити й бігати невеличкими групами, у колоні, по одному, парами; долати певну відстань без зупинок тощо.

Територія закладу надає дітлахам великі можливості для пересування по різних поверхнях: асфальтованих доріжках, землі й траві. Така зміна поверхні під ногами вимагає від малят певних зусиль, що сприяє розвитку фізичної витривалості й вихованню наполегливості.

Гуляючи територією дитсадка, малюки можуть виконувати такі фізичні вправи: переступати через бордюр, сходити та зістрибувати з нього, йти вздовж тощо; обминати або перестрибувати невеличкі калюжки; крокувати чітко по кам'яних квадратних плитках; рухатися змійкою між деревами і кущами, фізкультурним обладнанням тощо.

Крім того, під час таких переходів, а також повсякденних прогулянок пропонуйте малятам різні імітаційні вправи: наслідувати рухи птахів, тварин, людей; розігрувати епізоди улюблених казок тощо.

Ходьба та стрибки на фізкультурних доріжках

Чудовим засобом для опанування дітьми різних видів ходьби, а потім і стрибків є фізкультурна доріжка. Асфальтована пішохідна доріжка навколо будівлі дитячого садка розбита на сектори, на яких міцною фарбою намальовані різні геометричні елементи та фігури: змійка, драбинка, класики, коло, равлик, сліди, трикутники та квадрати.

Спостереження за вправляннями старших дошкільнят на таких доріжках спонукають до активних дій і малюків, які залюбки намагаються відтворити побачені рухи та вправи. Таку рухову діяльність доречно проводити на початку або в кінці прогулянки.

Фізичні вправи біля пісочниці

Улюблене місце дитячих ігор — пісочниця — також може прислужитися для розвитку рухів малечі.

Біля пісочниці або у ній доречно проводити цікаві вправи на розвиток різних видів ходьби (навколо пісочниці — навшпиньки, на п'ятах, "як ведмедики" тощо; відійти на кілька кроків назад, наслідуючи рух вихователя, а потім наблизитися до пісочниці), вміння стрибати (навколо пісочниці — на двох ногах, з ноги на ногу), на рівновагу (з допомогою дорослого пройти по периметру пісочниці), для кидання та катання м'яча (влучити м'ячем у пісочницю з різних відстаней або обкотити м'яч навколо, підганяючи його палицею). Корисно також підключати дітей до виконання завдань з елементами бігу (біг за вихователем навколо пісочниці в одному напрямку, зі зміною напрямку, довільний біг по всьому майданчику та зупинкою біля краю пісочниці).

Школа м'яча

Підвищенню рухової активності малят сприяють заняття у "школі м'яча". Наприклад, у гарну погоду з наймолодшими вихованцями можна розучити або закріпити такі вправи.

Вправи з м'ячем

• Кочення м'яча з гірки, рух за ним.

• Кочення м'яча вихователю двома руками з різних положень.

• Кочення м'яча одне одному на відстані 1-1,5 м.

• Кидання м'яча у кошик з відстані 100-125 см.

• Кидання м'яча через парканчик або кущ двома руками тощо.

Розмаїття ігор дозволяє вихователю залучити дітей до активної рухово-ігрової діяльності. Навіть пасивні дітлахи із задоволенням беруть участь в іграх: "Прокоти м'яч", "Візьми м'яч", "Кинь та наздожени", "Спіймай — покоти", "М'яч у кошику" тощо.

Усі вправи та ігри з м'ячем сприяють розвитку в дітей уміння орієнтуватися в просторі, координації рухів, готують малюків до підкидання м'яча вгору, кидання одне одному та ловіння.

Рухливі ігри

Важливою складовою щоденної прогулянки є рухливі ігри, зокрема, на розвиток основних рухів, народні, хороводні, безсюжетні з великим фізичним навантаженням, музично-рухові. Також дедалі частіше з'являються у педагогічному досвіді вихователів авторські ігри фізкультурного спрямування, які відповідають навчальній темі дня при блочно-тематичному календарному плануванні роботи з дітьми.

Емоційний і фізичний відгук у наймолодших вихованців завжди викликають ігри з предметами: вітрячками, мильними бульбашками, рухливими механічними та музичними іграшками, різноколірними повітряними кульками. Малюки починають стрибати, бігати, махати руками, тупати ногами, плескати в долоні, крутити головою — відбувається неусвідомлене урізноманітнення рухової активності.

Не менше радості дарують малюкам й ігри-атракціони, коли рухи виконують на спеціальному обладнанні: гойдалках, каруселях, гірках, канаті.

Досвід доводить: оновлення підходів до роботи з вихованцями та пошук нових цікавих методів і прийомів дає змогу забезпечити повноцінний фізичний розвиток дітей та сформувати у них інтерес до здорового способу життя.

Чунис М. В., інструктор з фізкультури

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА

            До фізкультурно-оздоровчої роботи можна від­нести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

            Ранкова гімнастика — обов'язкова складова орга­нізації життєдіяльності дітей у ЗДО. Вона сприяє поглибленню дихання, по­силенню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.            Головна вимога до гімнастики — прове­дення її на свіжому повітрі, а у холодну пору року  — у добре провітре­ному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час вико­нання вправ має бути легким. Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку — 4-5 хв., молодшого дошкільного віку — від 6 до 9 хв., старшого — 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнас­тики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. Протягом року вже знайомі комплекси періодично по­вторюються, збільшується навантаження за рахунок уріз­номанітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

            Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження у цей період не бажане. Комплекс такої гімнастики включає загально-розвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною ви­хідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці (від 6 до 9 хв. залежно від віку дітей).

            Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та ор­ганізованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька», «Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі», «Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям. Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її 6—10 хвилин.

            Фізкультурні хвилинки проводяться під час орга­нізованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для по­дальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. їхня тривалість 1-2 хв.

            Основна спрямованість комплексів фізкультурних хвилинок така:

            1) вправи типу потягування, які сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;

            2) вправи в нахилах і поворотах тулуба;

            3) вправи для м'язів ніг (відведення ніг, присідання, стрибки).

            Вправи слід погоджувати з характером занять. Так, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних динамічних напружень у дітей стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у зігнутому положенні. Саме тому під час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовуються вправи на інтенсивне потягування, випрямлення та вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки, які виконуються з одночасними рухами рук (вгору, в сторони та ін.) і подальшим опусканням їх у вихідне положення. Ці вправи також запобігають викривленню хребта. На заняттях з розвитку мови та математики діти майже не рухаються. У даному випадку доцільне введення інтенсивних рухів з широкою амплітудою, а також енергійних рухів кистей (обертальні рухи, стискування пальців та ін.), які підвищують тонус кори головного мозку в цілому. У комплекси фізкультурних хвилинок слід вводити вправи для ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або біля столу. Такі вправи стимулюють кровообіг у нижніх кінцівках, у ділянках таза і живота дитини. Іноді фізкультурна хвилинка поєднується із змістом заняття. Наприклад, під час заняття з математики дітям показують картку з цифрою 6 і пропонують поплескати у долоні або виконати присідання на один раз більше або вихователь показує 5-6 олівців і промовляє: «скільки олівців у нас, нахилились стільки раз» і ін.

            Загартувальні процедури — система заходів, спрямо­ваних на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я присто­совуватися до змінних умов навколишнього середовища.

            У ЗДО застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла. Спеціальні загартувальні процедури — повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та зго­дою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.

            Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін.), обговорення проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, "Стежки здоров'я", виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.

Руховий режим протягом дня

Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, притаманний їй темп, здібності та природні можливості.

Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітей. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.

Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять - шістдесят хвилин.

Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.

Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.

Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.

Проводять їх щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері. Всього на протязі дня проводять п’ять - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.

Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, їзда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо.

Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.

Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).

В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи.

Також проводяться походи з дітьми за межі дитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо). До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням; шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.

Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин.

Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується.

Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.

Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить – сорок-п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.

Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.

За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми, нагороди, призи тощо. В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.

Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.

Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій рік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси).

Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.

Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійнарухова діяльність.

Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами здорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна та самостійна художня діяльності).

Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо. Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.

Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.

При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.

Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.