|
|
Валеологічна освіта дошкільників РЕЖИМ ДНЯ ДИТИНИ 5-10 РОКІВ Приблизний розпорядок дня дитини в 3 роки Джерело: https://mamaluk.ua/rezhim-dnya-ditini-v-riznomu-vitsi-potriben-chi-ni/
Луцик М. В., сестра медична старша ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЧОМУ ВАРТО ПРИДІЛЯТИ УВАГУ:
Чунис М. В., інструктор з фізкультури Валеологічний порадник для батьків Здоров’я – це не тільки відсутність захворювань, травм, фізичних дефектів. Здоров’я – більш широке поняття, під яким розуміють стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя. Здоровим можна вважати лише того, хто здібний до трудової та творчої діяльності, до повноцінного виконання соціальних функцій, до розвитку духовних здібностей. Всім відомо, що основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, то ж збереження, формування та зміцнення здоров’я кожного малюка є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу. Для реалізації цього завдання особливо важливо сформувати ставлення до власного здоров’я і знання про нього, оздоровчі уподобання, інтереси, потреби та життєві звички. Феномен здоров’я був предметом дослідження багатьох учених і розглядався у кількох аспектах: філософському, медико-біологічному, соціально-педагогічному. Категорію «здоров’я» дослідники визначають як інтегративну якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах. Ось що говорили про здоров’я з давніх-давен і по сьогоднішній день відомі люди планети: «Якщо людина слідкує за своїм здоров’ям, тоді важко знайти лікаря, який знав би краще, що корисно для її здоров’я, ніж вона сама» (Сократ) «Людина має знати, як допомогти собі самій у хворобі, зважаючи на те, що здоров’я – найбільше багатство людини». (Гіппократ) «Ретельно турбуйся про своє здоров’я» (Марк Туллій Цицерон) «Здоров’я передусім залежить від ваших звичок і харчування, а не від майстерності лікарів» (Джон Леббок) «Найперший обов’язок того, хто бажає бути здоровим, - очистити повітря навколо себе». (Ромен Ролан) «Від здоров’я до хвороби, від хвороби до здоров’я – саме цей рух, нехай і подумки» (Жиль Делез) «Ні перенасиченість, ні голод, ні будь-що інше не піде на користь. Якщо переступити міру природи» (Гіппократ) «Здорова людина – найдорогоцінніший витвір природи» (Томас Карлейль) «Всі здорові люди люблять життя» (Генріх Гейне) «Сильний дух рятує слабке тіло» (Гіппократ) ОТЖЕ, ШАНОВНІ БАТЬКИ ! Дошкільний вік ваших дітей – це важливий період для виховання й розвитку тих умінь і навичок, які слугуватимуть їх здоров’ю все життя. І не менш важливий період для закладання підвалин міцного здоров’я, здорової психіки, моральної стійкості, гармонійного розвитку, уміння і потреби саморозвитку. Дитині необхідні розумні правила і обмеження, які поступово з’являються в їхньому житті. Соціальне спілкування, їх розвиток неможливі без передачі їм батьківських знань. Саме батьки закладають основи життєвої компетентності своєї дитини, допомагають своїм чадам опановувати складну науку життя. Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами: - дотримання режиму дня; - належне оволодіння культурно-гігієнічними навичками; - раціональне харчування та культура споживання їжі; - дотримання рухового і повітряного режимів; - режим активної діяльності та відпочинку; - профілактичні заходи для збереження здоров’я; - духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та із самим собою; - душевний комфорт і психологічна рівновага. Здоровий спосіб життя – це сформованість психологічної установки на збереження, зміцнення та примноження власного здоров’я та здоров’я оточуючих, активна діяльність індивіда в цьому напрямку. Здоровий спосіб життя – не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка у різноманітних ситуація. Навчити дитину змалечку берегти своє здоров’я - завдання батьків. БАТЬКИ - ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ. 1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров’я. 2. Ведіть здоровий спосіб життя. 3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому. 4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини. 5. Налагодіть у сім’ї активно-динамічний відпочинок. 6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища. 7. Пам’ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині. 8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку. 9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам. 10. Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя. 11.Застосовуйте вдома різні профілактично-корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами. 12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров’я: - виконувати різні фізичні вправи; - правильно харчуватись; - загартовуватись; - спілкуватися з друзями; - дотримуватися особистої гігієни; - дотримуватися режиму дня; - знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д. ГІГІЄНА 1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину. 2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов’язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття. 3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань. 4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією. 5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом. 6. Привчайте дитину правильно чистити зуби. 7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні. 8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку. 9. Регулярно зрізуйте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті. 10. Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень. 11. Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу. 12. Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини. ХАРЧУВАННЯ 1. Пам’ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров’я людини, її довголіття, плідної праці. 2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду. 3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні. 4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. 5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з’їдає із задоволенням. 6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі. 7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей. 8. Пам’ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. 9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом. 10. Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах. 11. Серйозним недоліком харчування є «прихований голод» – дефіцит йоду, який може привести до незворотних процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації. 12. Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період. 13. Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м’ясо, рибу, сиру воду. ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ 1. Створюйте в сім’ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. 2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості. 3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини. 4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці. 5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій. 6. Запобігайте виникненню депресивних станів. 7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу «я», самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні. 8. Наповніть свою душу й серце любов’ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім’ї, особистого здоров’я – вашого й ваших дітей. 9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу. 10. Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою. 11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ. 12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок. 13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні. 14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить. 15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги. 16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його! 17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей. 18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх. 19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є. 20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення. 21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження. 22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу. 23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов’язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе. 24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав’язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині. 25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв’язку з цим. ЗАГАРТУВАННЯ 1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування. 2. Загартовуйтесь разом з дитиною. 3. Пам’ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров’я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються. 4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними. 5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання їжі. 6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам. 7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин. 8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником). 9. Не забувайте, що ходіння босоніж – це засіб загартовування організму та зміцнення здоров΄я. 10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів. 11. Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води. 12. Пам’ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий пісок, м’яка трава – заспокійливо. Загренюк Г. Г., вихователь
Валеологія в ранньому віці - перший важливий етап неперервної валеологічної освіти людини, який має забезпечити реалізацію таких завдань: 1. Виховання в дітей свідомості того, що людина - частина природи і суспільства; 2. Встановлення гармонійних відносин дітей з живою і неживою природою; 3. Формування особистої гігієни; 4. Виховання в дітей дбайливого та бережного ставлення до власного здоров'я; 5. Вироблення навичок особистої гігієни; 6. Загартування дитини та її рухова активність; 7. Профілактика та усунення шкідливих звичок; 8. Закріплення дітьми валеологічних знань в повсякденному житті; 9. Санітарно - освітня робота з батьками 10. Профілактика травматизму Важливою формою роботи з дітьми є заняття. У кожній віковій групі організовується по 2 - 3 заняття в місяць. Теми занять викладені так, щоб діти мали змогу отримати нові знання з опорою на попередні, тобто навчальний матеріал подається по типу "спіралі", починаючи з раннього віку і закінчуючи випуском до школи. Нова інформація доповнюється великою кількістю розвивального дидактичного матеріалу, ігрових вправ, фольклору, творів художньої літератури, рухливих ігор, проблемно - пошукових завдань тощо. Інші форми організації роботи по формуванню валеологічного світогляду у дошкільників в повсякденному житті та в різних інтегрованих видах діяльності дітей: - бесіди з дітьми, батьками; - дидактичні ігри; - розваги валеологічного змісту; - дослідницько - пошукова діяльність; - творчі ігри; - рухливі ігри; - розв'язання проблемних ситуативних завдань; - практичний показ; - Дні здоров'я; - Дні відкритих дверей; - настільно - друковані ігри; - читання творів дитячої художньої літератури, розгляд картин, ілюстрацій; - екскурсії; - прогулянки; - гурткова робота; - заняття фізкультурою тощо. Ці форми роботи допомагають формувати у дошкільників потреби до здорового способу життя, забезпечують реалізацію таких життєво важливих завдань, як: - бережне відношення до власного здоров'я та тіла, запобігання травматизму; - необхідність систематичного загартування свого організму; - санітарно - гігієнічне виховання дошкільників; - формування знань про необхідність раціонального харчування, систематичного вживання вітамінів, здорового сну та відпочинку для розвитку дитячого організму; - навчання дитини догляду за власним тілом; - ознайомлення з окремими внутрішніми органами, їх функціями та профілактикою захворювань; - подання знань про спільні та особисті речі, правила користування ними; - запобігання появі шкідливих та виховання корисних звичок у поведінці дітей тощо.
Загренюк Г. Г., вихователь
Валеологічне виховання дітей дошкільного віку як фактор формування здорового способу життя В останні роки питання охорони та зміцнення здоров'я та пропаганди здорового способу життя стали особливо актуальними. З раннього віку педагоги розвивають у дітей рухову і пізнавальну активність, привчають їх думати і піклуватися про своє здоров'я, виховують у дітях усвідомлене ставлення до нього. Валеологічне виховання дошкільників виходить на перші позиції за ступенем значущості; збереження фізичного здоров'я та психологічного благополуччя дітей є одним з основних напрямків педагогічної діяльності вихователів у ЗДО. Безсумнівно, чим раніше почне проявлятися турбота про здоров'я дитини, про формування у неї навичок здорового способу життя, тим більш соціально інтегровану і працездатну людину отримає суспільство. У дошкільному дитинстві в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, життєдіяльність та інші якості, необхідні для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Правильно організована виховно-освітня робота в ЗДО нерідко більшою мірою, ніж медично-гігієнічні заходи, забезпечує повноцінне здоров'я, попереджає розвиток захворювань дитини на ранніх стадіях. Успіх виховання здорової дитини забезпечується наступними обов'язковими умовами: 1) готовністю педагога до здійснення валеологічної освіти дітей; 2) особистісно-орієнтованою взаємодією дорослого і дитини; 3) активною участю батьків у виховному процесі. Добре усвідомлюючи цю проблему, необхідно формувати нову стратегію сучасного дошкільного навчального закладу, в якому здоров'я розглядається як необхідний компонент освіти. Важливим педагогічним завданням повинно бути виховання валеологічної грамотності дитини. Тому до процесу валеологічного виховання в ЗДО доцільно включити: 1. Навчання дітей засобам і методам оцінки свого фізичного стану і використання функціональних можливостей організму і природних засобів оздоровлення для підтримки свого здоров'я (точковий масаж; ручний масаж обличчя, долонь, вушної раковини; безконтактний масаж; тренінги на розслаблення м'язової напруги, психогімнастика, самотерапія, гімнастика для очей тощо). 2. Формування навичок саморегуляції поведінки (соціально-поведінкові тренінги, тренінги емоцій, аутотренінги). 3. Валеологічна оцінка та динамічний контроль рівня соматичного здоров'я дітей та організація роботи з оздоровлення через систему занять (живопис за допомогою зубів, рук, ніг з наступним заспокійливим масажем; включення до занять валеологічних пісень, оздоровчих ігор, переглядів відеозаписів, мультфільмів). 4. Робота з батьками з метою створення сприятливих умов для оздоровлення в сім'ї (широка пропаганда здорового способу життя, виховання валеологічної культури батьків; складання кодексу здоров'я; ділові ігри, тестування, анкетування). Валеологічне виховання дошкільників засноване на наступних підходах та принципах: 1. Системний підхід: виховання здійснюється не ізольовано, а у зв'язку з моральним, естетичним, психофізичним формуванням рівня розвитку дитини. Неможливо зберегти тіло здоровим, якщо не вдосконалювати емоційно-вольову сферу, не працювати з душею і моральністю. Успішне вирішення завдань валеологічного виховання можливе тільки при об'єднанні зусиль дошкільного закладу і батьків. 2. Діяльнісний підхід. Нетрадиційний підхід до оздоровчо-профілактичної роботи з дітьми дошкільного віку має величезний навчально-виховний потенціал. Це дуже важливо у вихованні здорового покоління. 3. Принцип «Не нашкодь» (передбачає використання в валеологічній роботі тільки безпечних прийомів оздоровлення). 4. Принцип гуманізму. У валеологічному вихованні визнається самоцінність особистості дитини. Моральними орієнтирами виховання є загальнолюдські цінності. 5. Принцип альтруїзму. Передбачає потребу ділитися засвоєними цінностями валеологічної культури: «Навчився сам - навчи друга». Завданням вихователів, які працюють із дітьми дошкільного віку, є розширення валеологічних уявлень і пізнавальних умінь дошкільників. Для реалізації вищезгаданого, необхідне виконання наступних завдань: 1. Створити в групі необхідне і сучасне просторово-розвиваюче середовище, що сприяє залученню дітей до здорового і активного способу життя, розширенню пізнавальних уявлень і мовленнєвих умінь дошкільнят. 2. Розробити і реалізувати цикл занять, спрямованих на розширення валеологічних уявлень дошкільників, розвиток їх пізнавальної активності і самостійності. 3. Урізноманітнити форми валеологічної освіти батьків. Однією з важливих форм фізичного та валеологічного виховання дітей з ослабленим здоров'ям є навчання правильному диханню. Порушення функцій дихання перешкоджає нормальному насиченню крові киснем, призводить до порушення обміну речовин. Тому для вихованців ДНЗ потрібно поставити мету: дослідити повітря, дізнатися про нього якомога більше цікавого і корисного, навчитися грати в різні ігри з повітрям. У результаті проведення дослідів та експериментів діти дізнаються, що повітря буває різним - чистим, забрудненим, у вигляді вдиху і видиху тощо. Особливий акцент слід зробити на розвитку уміння дітей правильно дихати: чергувати носове і ротове дихання, на вулиці і під час активної діяльності дихати носом. У рамках цієї роботи доречно включити у спільну діяльність психогімнастику та психологічні етюди, які дозволяють дітям в ігровій формі вчитися керувати своїми емоціями, знімати втому, долати боязкість і замкнутість. Важливу роль у зміцненні здоров'я відіграє позитивне ставлення людини до процесу оздоровлення чи лікування. Різного роду загартовуючі і профілактичні заходи, що проводяться з дошкільнятами в цікавій ігровій формі, з використанням віршованих текстів, дозволяють зацікавити дітей, пояснювати їм значення того чи іншого заходу в доступній формі, проводити ці заходи без примусу і повчань. Точковий ігровий масаж вушних раковин, рук, обличчя, що проводиться з дошкільнятами протягом дня, сприяє підвищенню опірності організму до захворювань; дихальні вправи дозволяють дітям покращити настрій, доступно пояснити їм значення насичення легенів киснем, прищеплюють дошкільнятам відчуття відповідальності за своє здоров'я. Іншим важливим аспектом є щоденне проведення з дошкільниками різних видів гімнастики – ранкової, коригуючої (для профілактики порушення постави і плоскостопості), для профілактики зорової стомлюваності, дихальної, артикуляційної тощо. При проведенні занять з гімнастики обов’язково слід враховувати індивідуально-особистісні особливості вихованців, необхідність створення позитивного емоційного фону. У процесі планування навчально-ігрових занять слід звернути увагу на комплексний та інтегрований зміст таких занять, включати до них різні проблемні та ігрові навчальні ситуації, які дозволяють дітям усвідомити значимість правильного ставлення до здоров'я. Ігрова організація дітей допомагає легко увійти до запропонованої ситуації, викликає у дітей великий інтерес і активізує їх пізнавальну діяльність. Для розвитку пізнавального інтересу та мовленнєвих умінь дошкільників слід продумано обирати матеріал для бесід про здоров'я («Хто з загартуванням дружить - ніколи не тужить», «Наші вірні друзі»), використовувати елементи технології ТРВЗ («Добре - погано»). Ці пізнавальні бесіди сприяють формуванню корисних звичок і правил поведінки у дошкільнят, розвивають зв'язне мовлення і логічне мислення, активізують психічні процеси - пам'ять, увагу. Найбільш ефективними методами такої педагогічної діяльності є ігрові, оскільки саме в грі відбувається швидке засвоєння дитиною певного роду досвіду, знань і умінь, розвивається допитливість і самостійність у пізнавальній діяльності, діти включаються до цікавого діалогу, тобто активізується їх мовленнєвий розвиток. Для старших дошкільників корисно проводити різні за виглядом і змістом гри: дидактичні («Будиночки для вітамінів», «Небезпечно чи безпечно?», «Обери пару»), ігри з елементами експериментування («Для чого потрібна мова?», «Наше серце», «Скільки вух у малюків?», «Як спіймати повітря?»), сюжетно-рольові ігри («Швидка допомога»,«Аптека»), рухливі («Весела естафета»,« Йдемо в похід»). Дозвільні заходи, які проводяться із дошкільнятами на валеологічні теми («Уроки доброго лікаря», «Що ми знаємо про своє здоров'я?», «Незнайко в гостях у дітей», «Для чого нам світлофор?»), допомагають вихованцям в захоплюючій формі закріпити отримані раніше знання, отримати радість від спільного пізнавального спілкування. Взаємодія з батьками вихованців передбачає системну і планомірну роботу з педагогічної освіти батьків і розвитку сімейної культури здоров'я. Спілкування з батьками дошкільнят будується з урахуванням особливостей кожної сім'ї, досвіду і традицій сімейного виховання. Спільно з батьками може бути обладнаний фізкультурний куточок з нестандартним обладнанням для фізкультурних занять; оформлений куточок здоров'я з наочним матеріалом з формування навичок здорового способу життя. Висновки. Система з формування навичок здорового способу життя передбачає різнобічний і гармонійний розвиток і виховання дитини, забезпечення її повноцінного здоров'я, формування переконань і звички до здорового способу життя на основі валеологічних знань, розвиток різноманітних рухових і фізичних якостей, зміцнення психічного здоров'я дітей та забезпечення їх психологічної безпеки. Здоровий розвиток дитини є чинником першорядної важливості, а здатність жити гармонійно в мінливих умовах середовища є основною умовою такого розвитку. Оскільки здоров'я дитини безпосередньо пов'язане з якістю освіти та виховання, стає вкрай актуальним формування валеологічної парадигми у педагогічній діяльності вихователя. Загренюк Г. Г., вихователь
|
