Гра дитини

            Гра – це найважливіша діяльність дитини дошкільного віку. Видатний педагог О. Макаренко зауважив, що гра у житті дитини має таке саме значення, як у дорослого діяльність або робота. Яка дитина в грі, такою вона буде і в роботі, коли виросте. Піклуючись про виховання дітей, їхній всебічний розвиток, батьки повинні приділяти значну увагу дитячій грі.

            Гарна гра розвиває мислення і мову, виховує увагу, кмітливість, винахідливість, уяву.  Ігрова діяльність дитини впливає не лише на її почуття, на хід думок, а й на поведінку.

            Отже, вплив гри на розвиток позитивних якостей дитини залежить, перш за все, від її змісту, а зміст може змінюватися  під впливом дорослих. Спрямовуючи ігри дітей у жодному разі не можна позбавляти їх ініціативи, самостійності. За таких умов ми отримаємо найбільшу можливість виховувати дитину засобами гри.

            Найнасиченіша типова група ігор дошкільнят – це творчі ігри. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображаючи здебільшого навколишнє життя, діяльність людини та взаємини між людьми.

Значна частина творчих ігор – це сюжетно-рольові ігри “в когось” або “в щось”. Діти зображують людей, тварин, професії лікаря, будівельника тощо. Насичена яскравими емоційними переживаннями, сюжетно-рольова гра залишає у свідомості дитини глибокий слід, що позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, загалом до життя.

            Дуже часто в умовах сімейного виховання можна стати свідком різновиду творчих ігор, так званих, режисерських ігор. Режисерська гра – це вид індивідуальної гри, коли дитина розігрує певний сюжет за допомогою іграшок. У процесі такої гри дитина придумує сюжет, наділяє предмети чи іграшки  тими чи іншими функціями. Дитина не бере на себе постійну роль, носіями ролей тут є іграшки, вона озвучує героїв, коментує сюжет, регулює стосунки дійових осіб як режисер.

            Важливим моментом в організації сюжетно-рольових та режисерських ігор дітей є використання іграшок та предметів. Психологи стверджують, що режисерська гра дитини асоціативна, тобто залежить від іграшок, які потрапляють у поле зору дитини. У зв’язку з цим і вплив дорослого на хід гри полягає у забезпеченні дітей необхідним матеріалом. Правильно добираючи іграшку, допомагаємо зростати творчою натурою, дозволяємо зануритися в казку, режисером якої малюк буде сам.

            Популярності набувають ляльки з глини, з клаптиків тканини. Вони цінні тим, що дитина на власні очі може простежити процес створення іграшки, зробити її самостійно.

            З метою організації різних видів діяльності іграшки можна поділити на три типи:

·        готові (автомобіль, пароплав, лялька та ін.) – такі іграшки ознайомлюють дітей з певними образами, активізують уяву;

·        напівготові (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі) ставлять перед дитиною завдання, для вирішення яких потрібні мислення, дисципліна тощо;

·        іграшка-матеріал (глина, пісок, шматки дерева, картон, папір) – дає простір для творчості, фантазії.

            У грі потрібно комбінувати ці типи іграшок, оскільки їх можна поєднувати будівельні матеріали, образні іграшки, саморобки тощо. Отже, гра та іграшки не відокремлені одна від одної. Іграшка може викликати до життя гру, а гра у своєму розвиткові потребує все нових і нових іграшок.

            Першочергова роль у грі дівчаток  надається ляльці. Ляльковий куточок необхідно розглядати не як сховок безіменних ляльок, а, насамперед, як помешкання дружної лялькової сім’ї, у якій кожна лялька має своє обличчя, своє ім’я, свій характер. Тоді гра з ляльками може стати засобом виховання. Розумно чинять ті батьки, які в рольові дії в іграх з ляльками переносять стиль взаємин між дорослими і дітьми, традиції, характерні для родини.

            Будинок – дуже важлива іграшка для режисерської гри, тому до його вибору слід поставитися дуже серйозно. Сучасні магазини пропонують різноманітні іграшкові будинки, від маленьких — до таких, у яких дитина може поміститися і сама! Зазвичай мрія кожної дівчинки мати великий, красивий будинок для ляльки. Купляти варто якісний, міцний, багатокімнатний будинок. Але будинок, виготовлений власноруч, викликає у дитини більший емоційний відгук, ніж куплений. Виготовляючи разом із дорослим будинок, дитина творить: сама придумує, що потрібно, а без чого можна й обійтися. Будиночок можна змінювати під час гри і дорослішання. Завдяки такому проектуванню і втіленню задуму будуть розвиватися творчі здібності дитини, мислення і уява, дрібна м’язова система. Гра дитини 3-6 років залежить від предметів гри. Тому дорослим треба пам’ятати, що дуже багато меблів і приладдя призведе до маніпулювання предметами, а не до пізнання людських стосунків.

            Ідеальним іграшковим транспортом є той, в якому є простота і незавершеність. Для режисерських ігор доречно, щоб машини можна було добудовувати, переобладнувати, в результаті чого вони мали риси тієї чи іншої моделі. Важлива деталь – кабіна, в яку можна було б помістити іграшкового водія, який міг би входити і виходити з кабіни. Крім авто, підійдуть потяги, автобуси, літаки, пароплави – вони допоможуть урізноманітнити сюжет...

            Великого значення потрібно надавати вихованню дбайливого ставлення до іграшки. Можна встановити правило — поламані іграшки не викидати. Їх складають у спеціальний ящик, де вони чекають своєї черги на ремонт. Поряд в іншому ящику знаходяться іграшки, інтерес до яких зник. Час від часу з цього ящика беруть ту чи іншу іграшку. Вона вже забута, і тому її можна використати по-новому. Так само повертають поламані іграшки, що раптом знадобилися і після ремонту виступають в іграх в нових ролях. Ремонт поки що виконує тато, але разом з дитиною. Дитина подає необхідний матеріал, інструмент, сама виконує деякі роботи. У цих заняттях малюк набуває перших навичок роботи з інструментами і необхідні вміння виконувати елементарну технічну домашню роботу. Іграшки в такій сім’ї живуть довго. З раннього віку діти повинні розуміти: щоб купити якусь річ, потрібні гроші, а щоб мати їх, треба вкласти свою працю.

            Дорослий повинен стежити за грою і тоді, коли не вистачає ігрового матеріалу чи гра припиняється. Тоді він повинен швидко запропонувати іграшки, підказати вихід із ситуації. Під час гри може виникнути потреба в таких атрибутах, які не можна було передбачити заздалегідь. У таких випадках  слід підтримати ініціативу дітей, допомогти виготовити або замінити іншими предметами необхідні атрибути і цим самим підтримати інтерес до гри. На розвитку дитини благотворно позначається використання предметів-замінників, коли відсутні іграшки або предмети замінюють іншими предметами, причому зовнішня подібність зовсім не обов’язкова, головне функціональні властивості предмета, тобто здатність використовувати предмет замість відсутнього.

            Вправа “Чим може бути олівець, кубик і т.д.”  Саме предмети-замінники, що використовуються у грі, розвивають творчість, кмітливість, самостійність, уміння з обмеженої кількості предметів зробити повноцінну гру. Ґудзики, камінчики, каштани і шишки, стрічечки і ганчірочки, кришечки, коробочки, палички – матеріали, які дають простір дитячій уяві. Це не непотріб – а скарб, який може періодично змінюватися, оновлюватися. Дайте дитині можливість зберігати його в коробочках, кошиках чи сумочках.

            Дорослі повинні доволі серйозно і з повагою ставитися до дитячих ігор. Не відривати дитину від гри, якою вона зайнята, а навпаки, якщо дитина сама відволікається, намагатися спрямувати її дії на розширення сюжету гри.  При проведенні ігор роль дорослого не має зводитися ні до байдужого споглядання, ні до нав’язливого керівництва. Спілкування дорослого з дитиною під час гри має вибудовуватися так, щоб дитина розуміла потребу мислити, відчувала бажання дізнатися щось нове й чогось навчитися.

Мойко Л. М., вихователь-методист

            Значущість творчої гри визначено багато років тому, але більшість дорослих переконана, що гра не може бути предметом серйозної розмови та граючись неможливо навчитися чогось розумного.

            На відміну від дорослих, діти намагаються відстоювати своє право на вільний час для улюбленої гри. Вони краще за нас розуміють, що «всю ту науку» будуть вивчати в школі. Протягом дитинства малюки повинні не лише набувати знань, умінь та навичок, а й зберігати фізичне, психічне здоров'я, набути морального імунітету, щоб витримати теперішній шалений ритм життя.

            Поряд з цим ми не можемо стверджувати, що сучасний шалений ритм життя прискорює темпи розвитку дитини, перескакуючи його етапи. Звичайно він впливає, але закони розвитку змінити не може.

            Зародження людської особистості, розвиток творчого потенціалу, становлення індивідуальності, усвідомлення себе окремою людиною — усе це відбувається у самостійній грі.

            На сучасному етапі відбуваються зміни процесу набуття ігрового досвіду, який раніше передавався від старших дітей молодшим у спільних іграх. Сьогодні дорослий відіграє провідну роль у процесі передачі ігрового досвіду дітям. Безсумнівно, треба всіляко підтримувати дитячі ігри спрямовані на розвиток дитини, адже у грі розвивається все те, що буде потрібно їй у дорослому житті.

            У грі розвиваються та проявляються такі новоутворення дошкільного дитинства, як розвиток знаково-символічної функції, активної уяви; засвоєння структури самостійного виду діяльності; оволодіння суспільною поведінкою та опанування норм партнерської взаємодії; становлення елементів довільної поведінки в процесі поступового оволодіння вмінням підпорядковувати свої бажання логіці сюжету та вимогам ігрових правил. Усе це дає змогу дитині навчитися самостійно планувати, виконувати і контролювати власну діяльність.

            Процес опанування навичок спілкування з іншими дітьми або допомагає малюкам засвоїти структуру творчої діяльності, або гальмує розвиток самодіяльнорї гри. «Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень», - зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти.

            Реалізація завдань освітньої лінії «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе у ньому.

            Процес зародження дитячої особистості відбувається під час включення дошкільника в провідний вид діяльності — сюжетно-рольову гру, у ході відтворення якої дитина: усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів, визнає якісне виконання ролі іншими. Узгоджує у ході гри свої та інших дітей бажання і можливості. Усвідомлює, що в грі є обов'язки: діяти у відповідності до правил, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати особистісні інтереси з груповими тощо. Самостійно визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок. Відповідально ставиться до обов'язків, пов'язаних з роллю. Виявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для покращення гри. Обирає для гри безпечне місце та атрибути.

Джерело:

http://bilatserkva-dnz20.edukit.kiev.ua/nashi_tradicii/ditinstvo-chas_dlya_gri/

Фецюра А. Б., вихователь

            Іграшки для дитини - те «середовище», яке дозволяє досліджувати навколишній світ, формувати і реалізовувати творчі здібності, виражати почуття; іграшки вчать спілкуватися і пізнавати себе. Підбір іграшок - справа серйозна і відповідальна. Від успішного вирішення цієї проблеми залежать прогрес в розвитку дитини.

Існують різні види іграшок для дітей дошкільного віку.

            1. Сюжетні, або образні, іграшки - ляльки, фігурки тварин, меблі, посуд, предмети домашнього ужитку. Центральне місце відводиться ляльці. Дитина під час гри як би одушевляє ляльку, розмовляє з нею, довіряючи їй свої таємниці і радості, виявляючи про неї турботу. До цієї групи іграшок відносяться і казкові персонажі.

            2. Технічні іграшки. Ці іграшки все більше входять у життя. До них відносяться: транспорт, конструктори, всілякі технічні агрегати. Особливою популярністю у дітей користуються різноманітні конструктори «Лего», розвиваючі дрібну моторику, орієнтування в просторі, мислення, творчість.

            3. Іграшки-забави. Це смішні фігурки звірів, тварин, чоловічків, наприклад зайчик, який грає на барабані, або кухар, який готує яєчню. В основі їх покладені рух, сюрприз, несподіванка. Їх призначення - потішити дітей, викликати сміх, співпереживання, радість, виховати почуття гумору. 

            4. Спортивно-моторні іграшки. Це особливий тип іграшок, що сприяє підвищенню рухової активності дітей, розвитку координації рухів, орієнтування в просторі. 

            5. Театральні іграшки. Ці іграшки за змістом є образними, але мають особливе призначення - служать цілям естетичного виховання, розвитку мови, уяви.

            6. Музичні іграшки. Це брязкальця, дзвіночки, бубонці, дудочки, піаніно, та ін. музичні інструменти. 

            7. Дидактичні іграшки. Цим іграшкам належить особливе місце. За допомогою дидактичних ігор діти знайомляться з кольором, формою, величиною і т. д. До них відносяться різнокольорові вкладиші, мотрійки, мозаїки, пазли, лото і ін. Ці іграшки виховують у дітей зосередженість, наполегливість, цілеспрямованість, уміння доводити справу до кінця, а також сприяють розвитку дрібної моторику. 

            8. Будівельні іграшки. Вони складаються з геометричних тіл. 

            Дитячі іграшки – один з головних засобів у вихованні дитини. З їх допомогою у малюка формується уявлення про навколишній  світі. Тому до вибору іграшки слід підходити з усією серйозністю. 

Камінярська Н. Є., вихователь

            Серед розмаїття предметів, які оточують дітей з перших днів життя, особливе місце посідають іграшки. Неможливо уявити дитинство без іграшок. Проте їх випадковий добір не дає бажаного ефекту для повноцінного розвитку дітей. Тож підходити до їх добору треба системно, виважено, дотримуючись певних правил і принципів.

            Сьогодні вітчизняний промисловий ринок пропонує споживачам неймовірне розмаїття іграшок. Зорієнтуватися у ньому не так просто. Треба пам'ятати, що іграшки варто вибирати не лише за їх зовнішнім виглядом, а, насамперед, за їх безпечністю та корисністю для дітей. Саме тому дотримання принципу безпечності під час добору іграшок є найголовнішим.
Яка іграшка є небезпечною для дітей?

            Та, яка зроблена з вибухонебезпечних та легкозаймистих, шкідливих матеріалів, у якої є гострі краї, дрібні деталі, що їх можуть проковтнути діти. Небезпечними для дітей є й транспортні іграшки з недосконалою гальмівною системою. Власне, цей перелік небезпек, пов'язаний з неякісними іграшками, можна продовжувати й продовжувати. Тому, щоб убезпечити від них дітей, треба пам'ятати, що:

            - іграшки та ігри, призначені для складання цілого з частин, виконання різних ігрових функцій повинні мати інструкції, схеми користування, надруковані на упаковці, окремому аркуші або у вигляді брошури;
            - в інструкції (керівництві, схемі щодо користування іграшками, іграми) або на споживчій упаковці мають бути вказані правила та види оброблення іграшок (ігор) - миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація за потреби;
            - декоративне та захисне покриття іграшок та ігор має бути стійким до дії слини, поту та вологої обробки із застосуванням нейтрального мила - дитячого або господарчого;
            - іграшки та ігри не повинні мати відчутного запаху;
            - збірно-роздрібні ігри для дітей до трьох років (піраміди, набори кілець, кульки на стержнях тощо) не повинні мати деталей розміром менше від 30,0 мм.
Обов'язковою умовою для придбання іграшок є наявність документів, які засвідчують їх безпечність для здоров'я дітей. Це «сертифікат відповідності» або «сертифікат якості». Крім того, кожна іграшка має супроводжуватися висновком санітарно-епідеміологічної експертизи.

            Необхідно дотримуватися й таких принципів, як:

            - зручність у використанні;

            - відповідність віку дітей;

            - врахування індивідуальних особливостей.

            Особливу увагу варто приділяти добору іграшок для дітей віком до 3-х років, оскільки вони є найбільш незахищеними та вразливими.