|
|
Сторінка логопеда ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ АБО ВІДСУТНОСТІ МОВЛЕННЯ У ДИТИНИ В 2 РОКИ ФІЗІОЛОГІЧНІ
ПСИХОЛОГІЧНІ
СОЦІАЛЬНІ
Вікові характеристики мовленнєвого розвитку Перший рік життя. 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба.). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому з’являються перші слова. Другий рік життя. Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою. Третій рік життя. Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри. Четвертий рік життя. Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова. П’ятий рік життя. Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”). Шостий рік життя. До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови. Томчишин Г. В., вчитель-логопед РУХ І МОВА Кожна людина прагне бути здоровою, успішною, почуватися в безпеці й досягти вершин у своєму житті. Але на шляху до цього чимало перепон: ті, які не залежать від нашої волі (спадковість, екологічні проблеми, соціальні катаклізми, епідемії), і ті, що ми створюємо собі самі. Експерти з вивчення стану здоров'я дітей б'ють тривогу: за їхніми оцінками лише одна дитина з десяти приходить до першого класу здоровою. Домінантними стали так звані «хвороби цивілізації», викликані емоційними факторами, техногенними проблемами: погіршення екологічної ситуації, зниження якості харчування, гіподинамія (порушення функцій організму: опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення, яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів) - призводить до збільшення кількості дітей з пониженою руховою активністю. Рухова активність – запорука здорового способу життя. Що ж стосується ролі руху для фізичного і психічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей. Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє формуванню її психіки. Також доведена взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення: рухова активність збільшує словниковий запас дітей, сприяє усвідомленому розумінню слів, формуванню понять тощо. Таким чином, можна виділити основні моменти впливу рухової активності на організм дитини: створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє зміцненню здоров'я. Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40 - 50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбільший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалим біговим навантаженням. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо. Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як «Квач», «Гілка», «Класики», «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться м'ячем, скакалкою та іншими предметами. Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні створити навколо себе атмосферу радості. Рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів, активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формуванню розумових дій. Дитина вправляється у пізнанні навколишнього світу, у неї розвиваються просторові уявлення, розширюється кругозір. Заняття фізичною культурою і спортом загартовують її волю, активізують емоційну сферу, сприяють пробудженню інтересу до рухової активності взагалі, а також до конкретних видів фізичних вправ. Розвиток інтересу до рухів відбувається на основі життєвої потреби дитини бути сильною, сміливою, спритною. Ритмічні, чіткі вправи для тулуба, рук та ніг стимулюють розвиток всієї психічної сфери, в тому числі і мовлення. При обстеженні мовлення дитини обов’язково перевіряється стан загальної моторики. Адже, чим вища рухова активність, тим інтенсивніший мовленнєвий розвиток і навпаки. Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від народження і з великим інтересом займаються дітьми. Але щоб заняття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов’язково відповідати віку малюка. Кожному з нас доводилося зустрічати дітей чотирьох - п’яти років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав’язати шарф тощо. Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп’ютер, включивши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала їх від розмов по телефону або інших дорослих справ. Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки - светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення. Результати досліджень учених, практичний досвід дефектологів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно знизився рівень розвитку тонких рухів пальців рук, і на жаль, зросла кількість дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загальним недорозвитком мовлення, пальчики малорухомі, їхні рухи неточні, неузгоджені, нескоординовані. Таким дітям складно переключатися з виконання одного руху на інший. На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібною моторикою у дитини батьки дізнаються лише у період підготовки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відставати від однолітків, не встигає оволодівати програмою. При цьому навантаження на дитину значно зростає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальчиках. Але такі проблеми можна попередити, якщо вчасно виявити відставання у розвитку координації рухів і дрібної моторики у дитини. При правильно спланованій корекційній роботі можна виправити ситуацію ще в дошкільному віці. Варто пам’ятати, що мовленнєві ділянки у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов’язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися – що точніші рухи, «розумніші» руки, то розумніший малюк. Здорова, фізично розвинена дитина, як правило, вірить у свої сили, бадьора, життєрадісна, повноцінніше опановує принципи шляхетної поведінки у взаємодії з однолітками і дорослими, дбає про гармонію свого буття.
Література:
1. Осадча В. Батькам про значення розвитку дрібної моторики рук // Вихователь - методист. – 2012 - №3. 2. Романчик Я. Віршовані вправи для розвитку дрібної моторики рук // Дефектолог. - 2012. - №5. 3. Єфименко М.М. Казкова гімнастика.- Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007 р. 4. Дошкільне тіловиховання. Вплив рухової активності на здоров’я дитини дошкільного віку./Автори упорядники: Л.В. Калуська, З.В. Калуський, М.М. Гуменюк.- Тернопіль: Мандрівець, 2008. 5. Система роботи з психофізичного розвитку дитини / Авт.- упор. В.В. Єфремова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009.
6. Дошкольное воспитание.-1998.
Рекомендовані ігри та вправи для розвитку координації рухів та зв’язного мовлення дітей
1.Забавлянка «Нумо, братця, до роботи!» Дорослий і дитина, звертаючись до правої руки, стиснутої в кулак, по черзі розгинають усі пальці. Нумо, братця, до роботи! Покажіть свою охоту: Більшому - рубати дрова, А тобі – вогонь розкласти, А тобі – носити воду, А тобі – варити кашу. А маленькому – співати, Та ще й гарно танцювати, Братів рідних забавляти.
2.Забавлянка «Червонесенькі квітки» З’єднати долоні з напівзігнутими пальцями, утворивши голівку нерозквітлої квітки. Повільно розгорнути пальці – «пелюстки», потім стулити їх і легенько погойдати «голівкою». Червонесенькі квітки Розтулили пелюстки, Вітер легко дише – Квітоньки колише. Червонесенькі квітки Постуляли пелюстки, Тихо засинають, Голівки стуляють.
3. Забавлянка «Мамі посміхаємось» Ой ладки, лади, (плескають в долоні) Не боїмося ми води. (розводять руки в сторону) Чисто ми вмиваємось, (гладять свої щічки) Мамі посміхаємось! (опускають руки і посміхаються)
4. Забавлянка «Цей ось пальчик» Підвести ліву руку долонею до себе, а правою рукою відповідно до тексту по черзі згинати пальці, починаючи з мізинця. На останні два рядки розгинають усі пальці. Цей ось пальчик – спочивав, Цей ось пальчик – задрімав, Цей ось пальчик – вже заснув, Цей ось пальчик – в ліжко ліг, Цей ось пальчик – раптом плиг. Тихше, пальчик, не стрибай, Братикам поспати дай. Встали пальчики. Ура! В дитсадок іти пора. 5. Пальчикові ігри «Кумедні чоловічки» Бігли біля річки кумедні чоловічки («чоловічки» - пальці біжать по «доріжкам» - рукам дітей, які стоять один навпроти одного) Стрибали – скакали (пальцями пострибати по плечах один одного) Сонечко стрічали (ласкаво покласти руки на щічки один одного) Вийшли на місток (скласти місток із руки) І забили цвяшок (постукати кулачками) Потім – шубовсть в річку (нахилились і вільно помахали руками) Де ж це чоловічки? (сховати пальці під пахви один одного)
6. Пальчикові ігри «Дві подружки» На галявці дві подружки (поплескати по колінах) «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» (поплескати в долоні) Дві зелені жабки (поплескати по колінах) «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» (поплескати в долоні) «Ква!» (притупнути однією ногою) Хором пісні співають (скласти долоні і ледве відкривати їх – ротики) «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» (поплескати в долоні) «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» ( декілька разів притупнути ногою) І спокійно спати заважають (посваритися пальцем) «Ква-ква-ква, ква-ква-ква» (поплескати в долоні) «Ква!» (тупнути ногою)
Самомасаж «Добрі пальчики» Діти сідають на килимок кружком, схрестивши ноги перед собою. Спинки тримають прямо, руки підняті на рівень грудей, лікті розведені в сторони. § «Намалюємо чорні брови» – вказівними пальчиками обох рук провести з натиском по своїх бровах; § «Намалюємо козацькі вуса»– вказівними пальчиками обох рук провести з натиском під носиком, а далі вниз, завертаючи до підборіддя; § «Промасажуємо підборіддя» - потерти підборіддя пальцями правої руки тримаючи її горизонтально; § «Зробимо вузенькі очі» - вказівні пальчики обох рук поставити біля куточків очей і злегка потягнути в різні сторони, відпустити; повт.4р.; § «Зробимо великі вуха» - великим і вказівним пальцями кожної руки взяти «подушечки» вух і легенько потягнути їх донизу, відпустити, повт.4р.; § «Притиснемо краєчка вушок, як мама притискає краї вареничка» - великим і вказівним пальчиками обох рук притискати краї вух рухаючись знизу вгору і згори донизу, повт.3р.; § «Знімемо з пальчиків персні» - кожен пальчик обох рук по черзі (починаючи з мізинчиків) обхопити пальчиками протилежної руки біля основи пальчика і провести ними до кінчика; § «Одягнемо браслетки» - обхопити лівий зап’ясток великим і вказівним пальцями правої руки і покрутити на зап’ястку, теж саме зробити на правій руці;
§ «Подякуємо нашим ручкам-помічникам» - погладити кожну руку по черзі, витягнувши її перед собою, від пальчиків до плеча, повт. по 4р.
2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму
Пам’ятка для перехожих Якщо ви бачите сильну істерику у чужої дитини, не поспішайте з висновками про погане виховання, він може бути наслідком специфічних труднощів при аутизмі. Що важливо зробити: · Демонструвати спокійну поведінку; · Дати зрозуміти батькам, що ви все розумієте; · Запропонувати допомогу; · Прибрати небезпечні предмети поблизу; · По можливості заспокоїти інших перехожих та відгородити дитину від зайвої уваги.
Чого не потрібно робити:
· Критикувати батьків чи дитину; · Давати дитині солодощі або іграшки; · Говорити дитині, що заберете її; · Щось говорити або приділяти увагу дитині. Це не допоможе, але може посилити сенсорне перенавантаження та істерику; · Голосно обурюватися ситуацією, привертаючи увагу інших; · Викликати швидку, міліцію та інші служби; · Надавати поради та задавати зайві питання батькам.
|
