Природа. Екологія

Екологічне виховання дошкільників

Дитина дошкільного віку активно пізнає всі сфери людського життя, а особливо цікавиться природним середовищем. Її допитливість охоплює все: від способу життя найдрібнішої комахи до влаштування Всесвіту. Завдання педагогів — не лише пояснити дитині, чому небо блакитне, а трава зелена. Потрібно також навчити її цінувати й оберігати природні ресурси, усвідомлювати наслідки своєї діяльності для довкілля.

Природничо-екологічна компетенція

БКДО визначає, що перед вступом до школи дитина має оволодіти природничо-екологічною компетенцією:

бути обізнаною з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо
усвідомлювати їх значення для діяльності людини, для себе
сприймати природу як цінність
виокремлювати позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи довільно регулювати власну поведінку в природі
усвідомлювати себе частиною великого світу природи
знати про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття й краси
виявляти інтерес, бажання та посильні вміння щодо природоохоронних дій
знати про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті
докладати домірних зусиль для збереження, догляду та захисту природного довкілля.

Екологічне виховання в дитячому садку

Екологічне виховання дошкільників — це співпраця педагогів та дітей, спрямована на розвиток умінь гармонійно взаємодіяти з природою.

Екологічна культура дошкільників формується через образ досконалого навколишнього світу, умовного ідеалу. Уявлення про ідеал ґрунтуються на:

знаннях про природу та екологічні потреби живих організмів
позитивному ставленні дорослих до природи
усвідомленні своєї відповідальності за екологію.

Методи та форми екологічного виховання

Екскурсії
Екологічні казки
Дидактичні ігри
Екологічні свята
Практичні заняття
Проекти
Експерименти
Праця на природі
Ігри-подорожі
Ігри-медитації
Демонстрація картин та фільмів
Бесіди
Словесно-логічні завдання
Екологічні виставки
Екологічні конкурси тощо.

Екскурсії	Накопичують знання про природу, навчають взаємодіяти з нею, спостерігати та аналізувати. Знайомлять з різними проявами природи
Екологічні казки	Знайомлять вихованців із тваринним та рослинним світом, дозволяють цікаво та доступно розповісти про складні природні явища
Дидактичні ігри	Ознайомлюють з новою інформацією, дають можливість ефективніше засвоїти матеріал. Розвивають мовлення, мислення, увагу та пам'ять, спонукають до міркування
Свята	Виховують естетичні почуття: любов до природи, бажання її берегти та примножувати
Практичні заняття, проекти	Формують усвідомлення власної причетності до збереження екології, виховують любов до тваринного та рослинного світу

Екологічне виховання дітей дошкільного віку: поради вихователям

Щоб зацікавити дітей та сформувати гуманне ставлення до природи, викличте в них співчуття до живих істот. Поясніть, що від людей залежить екологічний стан наших сіл, міст, країни та планети. Допоможіть дошкільнику відчути себе захисником та другом природи
Закріпіть знання практичними заняттями, продемонструвавши, як саме можна допомагати природі — виготовити годівницю, посадити дерево тощо
Ставтеся до дитячих спостережень за природою серйозно
Підтримуйте інтерес вихованців до природи, її явищ та процесів
Подбайте, аби у дошкільнят під час занять були залучені всі органи чуття – дотик, зір, слух та нюх
Організовуйте заняття з екологічного виховання регулярно
Використовуйте індивідуальний підхід
Налаштуйтеся на співпрацю, а не повчання чи примус
Допоможіть дитині побачити природу живою та незвичайною.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1409-use-dlya-ekologchnogo-vihovannya-dtey-doshklnogo-vku

Ксенжук Л. Г., вихователь

«Форми роботи з батьками з екологічного виховання дітей дошкільного віку»

Робота з батьками з екологічного виховання дошкільників є однією зі складових роботи закладу дошкільної освіти.

Тільки опираючись на сім'ю, спільними зусиллями ми можемо вирішити основне наше завдання - виховати людину з великої літери, людину екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.

Екологічна культура - це знання, практичні навички, естетичні переживання - емоційне ставлення і практичні дії, поведінка дітей (співпереживання, співчуття, інтерес та бажання надати допомогу природі, вміння милуватися її красою).

У роботі з батьками з екологічного виховання необхідно використовувати як традиційні форми (батьківські збори, консультації, бесіди та ін.), так і не традиційні (ділові ігри, бюро педагогічних послуг, круглий стіл та ін.).

Перш ніж розпочинати роботу слід зрозуміти, з ким передує співпраця (освітній рівень батьків, психологічний стан сім’ї, її мікроклімат).

Отож, важливо проводити роботу диференційовано, об'єднавши батьків у підгрупи. Традиційні форми роботи розраховані на велику кількість людей, але використовуючи їх, не завжди досягається мета, яку ми собі ставимо.

Вибираючи форми спілкування з батьками, необхідно відмовитись від настанов, залучати батьків до вирішення важливих питань, знаходження спільних правильних відповідей.

Як зазначалось, для формування екологічної культури потрібно дати дітям елементарні наукові знання про природу, підтримувати інтерес до пізнання оточуючого, навчити бачити в буденному прекрасне, в звичайному - незвичне, викликати естетичні переживання, співпереживання живим істотам. Одним словом, ми повинні закладати у свідомості дітей відчуття оточуючого світу як домівки. Можна запропонувати батькам серію спостережень у природі і спеціальних занять типу: прислухатись до голосів птахів, помилуватися фарбами заходу... І якщо подібне пропонувати дітям і батькам регулярно, то вони навчаться спухати музику лугів і полів, милуватися травами, комахами, птахами - одним словом, пильно вдивлятися в життя.

Відчуття природи є основою екологічної і естетичної свідомості людини. Для цього дітей потрібно не тільки навчати, але і учити тому, як поводити себе в природі.

Норми поведінки в природі повинні бути засвоєні кожною дитиною як табличка множення.

Важливо з раннього дитинства виховувати у дітей почуття непримиренності з фактами безвідповідальної поведінки людей, наприклад, непогашеному вогнищу, залишеному сміттю. Їм доречно протиставити правильні практичні дії: прибирання сміття, розчищення джерел і т. д. Особливу увагу потрібно надавати викоріненню в деяких дітей прагнення мучити тварин, вбивати їх. З метою набуття досвіду поведінки в природному оточенні можна використати екологічні ситуації.

Підсумовуючи разом з батьками, потрібно зробити висновок: показником ефективності екологічної освіченості й вихованості є не тільки знання і поведінка дитини в природі, але й участь у покращенні природного оточення своєї місцевості. У цьому велика роль дорослого, який своїм ставленням до природи, своєю поведінкою здійснює сильний вплив на особистість дитини.

Ксенжук Л. Г., вихователь

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Всі зусилля при вихованні виявляться марними,
поки ви не навчите ваших вихованців
любити поле, птахів і квіти.
Д. Рескін

            Дошкільний вік - самоцінний етап у розвитку екологічної культури людини. У цей період закладаються основи особистості, в тому числі позитивне ставлення до природи, навколишнього світу. У цьому віці дитина починає виділяти себе з навколишнього середовища, розвивається емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього, формуються основи морально-екологічних позицій особистості, які проявляються у взаємодіях дитини з природою, усвідомлення нерозривності з нею. Завдяки цьому можливі формування у дітей екологічних знань, норм і правил взаємодії з природою, виховання співчуття до неї, активність у вирішенні деяких екологічних проблем. При цьому накопичення знань у дітей дошкільного віку не є самоціллю. Вони - необхідна умова вироблення емоційно-морального та дієвого ставлення до світу. Дитячий садок є першою ланкою системи безперервної екологічної освіти, тому не випадково перед педагогами постає завдання формування у дошкільників основ культури раціонального природокористування.
            Екологічне виховання здійснюється в дитячому садку через весь педагогічний процес у повсякденному житті і на заняттях. У реалізації завдань екологічного виховання велике значення має природне оточення в дитячому садку. Це куточки природи у всіх групах, кімната природи, правильно оформлена ділянка, що дають можливість постійного безпосереднього спілкування з природою; організації систематичних спостережень за природними явищами і об'єктами, залучення дітей до регулярної праці. На ділянці можна створити спеціальний майданчик природи, намітити екологічну стежку, виділити куточок "Зеленої аптеки".
            Завдання педагогів зводяться до наступного:

1. Створювати умови для формування елементарних біологічних уявлень:

знайомити з розвитком життя на Землі (розповідати про походження, різноманітні форми життя: про мікроорганізми, рослини, тварини, їх походження, особливості життя, середовища проживання і т. д. ); надати можливість опановувати навчальний матеріал у доступній формі; формувати емоційно-позитивне ставлення до природи.

2. Забезпечувати умови для розвитку екологічної свідомості: знайомити з представниками живої і неживої природи; розповідати про взаємозв'язок і взаємодію всіх об'єктів природи; сприяти формуванню усвідомлено-правильного ставлення до планети Земля (наш спільний дім) та до людини як частини природи;

знайомити з проблемою забруднення навколишнього середовища, з правилами особистої безпеки; сприяти розвитку дбайливого і відповідального ставлення до довкілля; створювати умови для самостійної діяльності по збереженню і поліпшенню середовища.

Форми і методи роботи з дітьми використовуються найрізноманітніші. Це екскурсії, спостереження, розглядання картин, заняття - бесіди пізнавально-евристичного характеру, різноманітні сюжетно-рольові, дидактичні і розвиваючі ігри, ігрові вправи, експерименти і досліди, екологічні тести і завдання, відео - і аудіозаписи.

Особливість екологічного виховання полягає у великому значенні позитивного прикладу у поведінці дорослих. Тому вихователі не тільки враховують це самі, але і значну увагу приділяють роботі з батьками. Тут необхідно досягти повного взаєморозуміння. Батьки повинні усвідомити, що не можна вимагати від дитини виконання якого-небудь правила поведінки, якщо дорослі самі не завжди його дотримуються. Виховати в дітях позитивне ставлення до природи можливо лише тоді, коли самі батьки мають екологічну культуру. Ефект виховання дітей багато в чому зумовлений тим, наскільки екологічні цінності сприймаються дорослими як життєво необхідні. Помітний вплив на виховання дитини надає уклад, рівень, якість і стиль життя сім'ї. Діти дуже сприйнятливі до того, що бачать навколо себе. Вони ведуть себе так, як оточуючі дорослі. Батьки повинні усвідомити це. Саме тому, перш ніж розпочати екологічну роботу з дітьми, слід залучити батьків до даної проблеми. В ЗДО педагоги проводять батьківські збори, лекторії, дні відкритих дверей. Щорічно проводяться виставки квітів, поробок з природного матеріалу, конкурс малюнків про природу.

Дитині треба показувати різні прояви краси у світі природи: квітучі рослини, чагарники і дерева в осінньому вбранні, контрасти світлотіні, пейзажі в різний час року і багато-багато іншого. При цьому дорослий повинен пам'ятати, що в природі красиво абсолютно все, що живе в повноцінних (незіпсованих, не отруєних, необмежених) умовах - це сфера естетичних почуттів, естетичного сприйняття дитини.

Виховання у дітей любові до природи, здатності сприймати її красу - одна з важливих завдань дитячого садка. У цій роботі його першими помічниками повинні стати батьки.

Ефективність вирішення завдань екологічного виховання залежить від багаторазового та варіативного використання. Вони сприяють формуванню у дошкільників виразних знань про навколишній світ.

Ксенжук Л. Г., вихователь