БАТЬКІВСЬКИЙ ЛЕКТОРІЙ

Усі знають про кризу в підлітковому віці, багато - про кризу трьох років, але далеко не усі чули про кризу п'яти років. Як саме він проявляється? І до чого потрібно бути готовим батькам?

Як проявляється криза?

Вікова криза є невід'ємною частиною дорослішання дитини. Тобто, кожен малюк проходить через ці етапи в житті. Вони потрібні для становлення його особи. Але у кожної дитини кризи проходять по-різному. У когось яскравіше, а у когось майже непомітно.

Як розпізнати прояви кризи п'яти років? Ось основні особливості:

• наслідування дорослих - дитина копіює поведінку навколишніх його дорослих людей, маніжиться;
• замкнутість і скутість - малюк стає невпевненим в собі, не хоче ділитися своїми переживаннями;
• підвищена агресивність, неслухняність - дитина не хоче підкорятися дорослим, грубить і дратується;
• істерики, капризи - малюк часто плаче без приводу, капризує;
• швидка стомлюваність - в такому віці у дитини спостерігається підвищена активність, і як наслідок, надмірна стомлюваність;
• інтерес до нових хобі - дитина може пробувати багато різних нових справ, шукати собі цікаве незвичайне зайняття, яке раніше не притягало;
• боротьба за самостійність - чадо вважає себе дорослим і хоче, щоб йому довіряли важливі справи.

Необов'язково проявлятимуться усі ці симптоми. Можливо, проявиться лише два або три. Але все одно це буде криза.

Чому виникає криза?

Головна причина - у дитини не виходить бути дорослим, але він дуже хоче ним стати.

Крім того, криза виникає, оскільки:

• у дитини розвивається кора головного мозку - він вчиться сам контролювати свої емоції(правда, це не завжди вдається);
• малюк починає фантазувати - змінюється його уявлення про життя;
• дитина починає усвідомлювати свою підлогу;
• прокидається прагнення спілкуватися з іншими дітьми, але не завжди малюк отримує від спілкування те, що хоче;
• дитина не завжди може пояснити батькам свої почуття, тому іноді виникає почуття самотності.

Які б не були причини виникнення кризи, батьки повинні зробити для дитини все, щоб цей етап пройшов комфортніше. Потрібно пам'ятати, що криза триває не вічно. І якщо правильно поводитися, його прояви можна згладити.

Як допомогти дитині?

Що можуть зробити батьки, щоб допомогти малюкові здолати кризу? Передусім, не варто лаяти дитину, краще більше спілкуватися, пояснювати, грати і багато часу проводити разом.

Крім того, батьки повинні:

• створити будинки спокійну обстановку;
• з'ясувати причину поганої поведінки дитини;
• цікавитися життям чаду;
• давати більше самостійності;
• надавати дитині право вибору;
• більше хвалити.

Дитина в цьому віці дуже потребує турботи і ласки, розуміння і підтримки. Тому завдання батьків дати усе це малюкові.

Якщо дитина б'ється, лається, конфліктує з іншими дітьми, необхідно разом розібратися в ситуації, що склалася. Важливо знайти причину такої поведінки і після вже шукати вихід з неї. Звичайно, потрібно постійно пояснювати малюкові, як правильно поводитися в тій або іншій ситуації, чому не можна кулаками з'ясовувати стосунки. Можна програвати це, використовуючи улюблені іграшки дитини, щоб йому було видно все наочно.

Якщо малюк не хоче нічого розповідати, замикається в собі, необхідно викликати його на розмову. Але не примусом. Потрібно діяти так, щоб дитина, врешті-решт, сам захотіла поділитися з батьками своїми думками, тривогами і радощами.

У цьому віці важливо давати дитині більше самостійності. Наприклад, закріпити за ним певні домашні обов'язки(адже у усіх дорослих є такі). Але вони повинні відповідати віку дитини. А ще важливо, щоб він вирішив сам, що саме він хоче робити(поливати квіти, витирати пил, прибирати в клітині у домашнього вихованця). Крім того, треба більше слухати думку малюка з різних сімейних питань, і враховувати його. Наприклад, куди відправитися на вихідні.

Навіть під час істерики дитини потрібно залишатися спокійним, не лаяти і не карати його. А ось коли істерика закінчиться, потрібно поговорити з малюком, пояснити, що таким чином свого домагатися не варто, що краще спокійно поговорити і знайти вирішення проблеми.

А ще потрібно дати дитині можливості розвивати свої здібності, випліскувати свою енергію. Тобто, записати його в спортивну секцію або різні творчі кухлі. І обов'язково хвалити дитину, якщо хоч щось у нього виходитиме. Якщо ж ні, то потрібно підбадьорювати чадо і пояснювати, що все вийде, головне, докласти зусилля.

Дитина завжди повинна відчувати, що він важливий батькам, що вони його люблять. Це допоможе йому бути упевненішим в собі, що дуже важливо в цьому віці.

Мельничук К. Б., практичний психолог

     Уже закінчилась зима, і весняне сонечко зігріває нас своїм теплом, але небезпека може чекати і такі сонячні дні. Щоб вберегти дитину від біди, потрібно пам’ятати і дотримуватись таких правил:

Пам’ятайте:

• Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.

• Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям. Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.
• Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).
• Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Вдома тримайте ці речі в недоступному для дітей місці.
• Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, навчайте правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.
• Запобігайте формуванню в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
• Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.
• Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
• Пам’ятайте, що на початку весни лід на водоймищах уже не такий міцний і може легко тріснути. Не дозволяйте дітям грати на льоду та поблизу водоймищ.
• Навесні пробуджується природа, з’являються перші квіти, і прогулянка в лісі чи не найкращий спосіб провести час, але стежте за дітьми в лісі, щоб вони не відходили від вас далеко. Поясніть дитині, як слід поводитися, заблукавши в лісі.
• Погода навесні дуже мінлива і непередбачувана, тому вдягайте дитину відповідно до погоди і простежте, щоб у садочку було і тепле, і легке вбрання.
• Наприкінці весни вже може бути досить спекотно, тому стежте за дотриманням питного режиму дитини та щоб вона не виходила на вулицю без головного вбрання.
• Весна — це час для роботи в городі, на дачі, у полі. Під час перебування дітей на дачі стежте, щоб вони не грали знаряддям праці (лопата, сапка, граблі, вили тощо).
• Також пам’ятайте, що вже з’явилися комахи, укуси яких можуть викликати алергічні реакції.

Увага: дорога!

• Шановні батьки, слід пам’ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.
• Доки не розтане сніг, дорога може бути слизькою і становить додаткову небезпеку.
• Стежте, щоб діти не гралися поблизу дороги.
• Ходіть з дитиною тільки по тротуарах і пояснюйте, що проїжджа частина призначена для транспорту.
• Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїжджу частину.
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
• Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
• Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
• Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
• Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
• Навесні малюки охоче катаються на велосипедах. Тому слідкуйте, щоб діти не виїжджали на проїжджу частину, не їхали занадто швидко і були завжди у вашому полі зору.
• Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.
• Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

Увага: вогонь!

Щоб не допустити пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:

• Будьте зразком для дитини і дотримуйте правил пожежної безпеки.
• Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.
• Не дозволяйте дітям розводити багаття.
• Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».
• Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку яку вони становлять.
• Не допускайте перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих.
• Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.
• Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.
• Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.
• Не захаращуйте шляхи евакуації.
• Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.
• Навчайте свою дитину користуватись вогнем та виконуйте правила пожежної безпеки.

У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежних,

телефонуйте за номером «101»!

• Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

​Березовська М. С., вихователь

            Іноді, коли батьки відмовляються купити дитині іграшку, аргументуючи це тим, що в них немає на це грошей, дитина може запропонувати їм піти в банк або до банкомата, щоб отримати гроші там. Саме тому дітям необхідно пояснити, звідки беруться гроші. Пропонуємо кілька простих, але неймовірно важливих уроків фінансової грамотності, з якими необхідно ознайомити дитину якомога раніше.

            Урок № 1. Гроші не ростуть на деревах

Спостерігаючи, як батьки отримують гроші в банкоматі, діти не розуміють, що гроші можуть закінчитися. Поясніть дитині, що ви працюєте, щоб заробити гроші, а банк – це просто місце, де вони зберігаються.

            Урок № 2. Плануйте бюджет

Кращий спосіб навчити дитину розпоряджатися грішми – дати їй невелику суму. Якщо дитина давно хотіла іграшку, але витрачає всі отримані гроші на солодощі, вона так чи інакше вчиться думати про наслідки своєї марнотратності.

            Урок № 3. Нагорода приходить до тих, хто вміє чекати

Навчіть дитину заощаджувати на задоволення. Це допоможе їй уникнути поширеного в наші дні мислення за принципом: «Купуй зараз – плати пізніше». У майбутньому вона зможе уникнути залежності від кредитів. Тому всіляко переконуйте дитину в тому, що терпіння винагороджується. Наприклад, приготуйте разом піцу з усіма інгредієнтами, які любить ваша дитина, замість того щоб купувати в магазині напівфабрикати. Домашня піца смачніша, хоч і вимагає більше часу для приготування.

            Урок № 4. Не витрачайте гроші відразу ж, як тільки отримали

Разом з тим, щоб навчити дитину чекати для того, щоб отримати задоволення, потрібно навчити її стримувати бажання купити що-небудь просто зараз. Наприклад, перед купівлею сплануйте, яку суму ви готові витратити, що саме хочете придбати, в яких магазинах та за якою ціною. Порівнюйте вартість певного товару в різних Інтернет-магазинах. Збирайте купони на знижку, обговорюйте з дитиною можливу вигоду від купленого. Так вона зрозуміє користь знижок і навчиться планувати свою купівлю наперед.

            Урок № 5. Заощаджуйте гроші

Ваша донька хоче нову ляльку, але не має на це коштів? Навчіть її заощаджувати. Коли вона збере необхідну суму, підіть разом з нею до магазину й дозвольте купити ляльку самостійно. Так ваша донька надовго запам'ятає приємне відчуття від досягнення поставленої мети й винагороди за докладені зусилля.

            Урок № 6. Слідкуйте за витратами

Знання того, на що дитина витрачає свої гроші – це важливий крок на шляху до того, щоб вона навчилася розпоряджатися ними. Навчіть дитину записувати витрати в записну книжку або електронну таблицю. Дайте їй папку або старий гаманець, де вона буде зберігати чеки.

            Урок № 7. Ведіть список бажань

Дитину складно навчити встановлювати пріоритети. Складіть разом з нею список речей, які вона хоче придбати за свої гроші. Обговоріть кожен пункт зі списку й запропонуйте дитині виділити найголовніше.

            Урок № 8. Отримуйте максимум користі від заощаджень

Розкажіть дитині про те, куди можна вкласти свої заощадження, – про акції, банківські депозити тощо. За допомогою розрахунків покажіть дитині, як маленька сума з часом може вирости в набагато більшу.

            Урок № 9. Будьте трохи скептичними

Навчіть дитину не піддаватися на маркетингові виверти брендів. Потрібно бути трохи скептичним для того, щоб навчити дітей протистояти телевізійній рекламі та Інтернет-спаму. Сучасна реклама несе дітям інформацію: якщо в них буде певний одяг та іграшки – вони відразу стануть популярними серед своїх однолітків. Тому батьки повинні навчити дитину протистояти цим маніпуляціям.

            Урок № 10. Діліться

Заохочуйте дитину частину своїх коштів жертвувати на благодійність. Це дасть їй зрозуміти, що за допомогою грошей можна допомагати людям, а не тільки купувати речі. Зверніть увагу дитини на те, що сума пожертвування не важлива – допомогти може навіть найменша кількість грошей.

Сможаник Г. В., вихователь

            Гра – це найважливіша діяльність дитини дошкільного віку. Видатний педагог О. Макаренко зауважив, що гра у житті дитини має таке саме значення, як у дорослого діяльність або робота. Яка дитина в грі, такою вона буде і в роботі, коли виросте. Піклуючись про виховання дітей, їхній всебічний розвиток, батьки повинні приділяти значну увагу дитячій грі.

            Гарна гра розвиває мислення і мову, виховує увагу, кмітливість, винахідливість, уяву.  Ігрова діяльність дитини впливає не лише на її почуття, на хід думок, а й на поведінку.

            Отже, вплив гри на розвиток позитивних якостей дитини залежить, перш за все, від її змісту, а зміст може змінюватися  під впливом дорослих. Спрямовуючи ігри дітей у жодному разі не можна позбавляти їх ініціативи, самостійності. За таких умов ми отримаємо найбільшу можливість виховувати дитину засобами гри.

            Найнасиченіша типова група ігор дошкільнят – це творчі ігри. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображаючи здебільшого навколишнє життя, діяльність людини та взаємини між людьми.

Значна частина творчих ігор – це сюжетно-рольові ігри “в когось” або “в щось”. Діти зображують людей, тварин, професії лікаря, будівельника тощо. Насичена яскравими емоційними переживаннями, сюжетно-рольова гра залишає у свідомості дитини глибокий слід, що позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, загалом до життя.

            Дуже часто в умовах сімейного виховання можна стати свідком різновиду творчих ігор, так званих, режисерських ігор. Режисерська гра – це вид індивідуальної гри, коли дитина розігрує певний сюжет за допомогою іграшок. У процесі такої гри дитина придумує сюжет, наділяє предмети чи іграшки  тими чи іншими функціями. Дитина не бере на себе постійну роль, носіями ролей тут є іграшки, вона озвучує героїв, коментує сюжет, регулює стосунки дійових осіб як режисер.

            Важливим моментом в організації сюжетно-рольових та режисерських ігор дітей є використання іграшок та предметів. Психологи стверджують, що режисерська гра дитини асоціативна, тобто залежить від іграшок, які потрапляють у поле зору дитини. У зв’язку з цим і вплив дорослого на хід гри полягає у забезпеченні дітей необхідним матеріалом. Правильно добираючи іграшку, допомагаємо зростати творчою натурою, дозволяємо зануритися в казку, режисером якої малюк буде сам.

            Популярності набувають ляльки з глини, з клаптиків тканини. Вони цінні тим, що дитина на власні очі може простежити процес створення іграшки, зробити її самостійно.

            З метою організації різних видів діяльності іграшки можна поділити на три типи:

·        готові (автомобіль, пароплав, лялька та ін.) – такі іграшки ознайомлюють дітей з певними образами, активізують уяву;

·        напівготові (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі) ставлять перед дитиною завдання, для вирішення яких потрібні мислення, дисципліна тощо;

·        іграшка-матеріал (глина, пісок, шматки дерева, картон, папір) – дає простір для творчості, фантазії.

            У грі потрібно комбінувати ці типи іграшок, оскільки їх можна поєднувати будівельні матеріали, образні іграшки, саморобки тощо. Отже, гра та іграшки не відокремлені одна від одної. Іграшка може викликати до життя гру, а гра у своєму розвиткові потребує все нових і нових іграшок.

            Першочергова роль у грі дівчаток  надається ляльці. Ляльковий куточок необхідно розглядати не як сховок безіменних ляльок, а, насамперед, як помешкання дружної лялькової сім’ї, у якій кожна лялька має своє обличчя, своє ім’я, свій характер. Тоді гра з ляльками може стати засобом виховання. Розумно чинять ті батьки, які в рольові дії в іграх з ляльками переносять стиль взаємин між дорослими і дітьми, традиції, характерні для родини.

            Будинок – дуже важлива іграшка для режисерської гри, тому до його вибору слід поставитися дуже серйозно. Сучасні магазини пропонують різноманітні іграшкові будинки, від маленьких — до таких, у яких дитина може поміститися і сама! Зазвичай мрія кожної дівчинки мати великий, красивий будинок для ляльки. Купляти варто якісний, міцний, багатокімнатний будинок. Але будинок, виготовлений власноруч, викликає у дитини більший емоційний відгук, ніж куплений. Виготовляючи разом із дорослим будинок, дитина творить: сама придумує, що потрібно, а без чого можна й обійтися. Будиночок можна змінювати під час гри і дорослішання. Завдяки такому проектуванню і втіленню задуму будуть розвиватися творчі здібності дитини, мислення і уява, дрібна м’язова система. Гра дитини 3-6 років залежить від предметів гри. Тому дорослим треба пам’ятати, що дуже багато меблів і приладдя призведе до маніпулювання предметами, а не до пізнання людських стосунків.

            Ідеальним іграшковим транспортом є той, в якому є простота і незавершеність. Для режисерських ігор доречно, щоб машини можна було добудовувати, переобладнувати, в результаті чого вони мали риси тієї чи іншої моделі. Важлива деталь – кабіна, в яку можна було б помістити іграшкового водія, який міг би входити і виходити з кабіни. Крім авто, підійдуть потяги, автобуси, літаки, пароплави – вони допоможуть урізноманітнити сюжет...

            Великого значення потрібно надавати вихованню дбайливого ставлення до іграшки. Можна встановити правило — поламані іграшки не викидати. Їх складають у спеціальний ящик, де вони чекають своєї черги на ремонт. Поряд в іншому ящику знаходяться іграшки, інтерес до яких зник. Час від часу з цього ящика беруть ту чи іншу іграшку. Вона вже забута, і тому її можна використати по-новому. Так само повертають поламані іграшки, що раптом знадобилися і після ремонту виступають в іграх в нових ролях. Ремонт поки що виконує тато, але разом з дитиною. Дитина подає необхідний матеріал, інструмент, сама виконує деякі роботи. У цих заняттях малюк набуває перших навичок роботи з інструментами і необхідні вміння виконувати елементарну технічну домашню роботу. Іграшки в такій сім’ї живуть довго. З раннього віку діти повинні розуміти: щоб купити якусь річ, потрібні гроші, а щоб мати їх, треба вкласти свою працю.

            Дорослий повинен стежити за грою і тоді, коли не вистачає ігрового матеріалу чи гра припиняється. Тоді він повинен швидко запропонувати іграшки, підказати вихід із ситуації. Під час гри може виникнути потреба в таких атрибутах, які не можна було передбачити заздалегідь. У таких випадках  слід підтримати ініціативу дітей, допомогти виготовити або замінити іншими предметами необхідні атрибути і цим самим підтримати інтерес до гри. На розвитку дитини благотворно позначається використання предметів-замінників, коли відсутні іграшки або предмети замінюють іншими предметами, причому зовнішня подібність зовсім не обов’язкова, головне функціональні властивості предмета, тобто здатність використовувати предмет замість відсутнього.

            Вправа “Чим може бути олівець, кубик і т.д.”  Саме предмети-замінники, що використовуються у грі, розвивають творчість, кмітливість, самостійність, уміння з обмеженої кількості предметів зробити повноцінну гру. Ґудзики, камінчики, каштани і шишки, стрічечки і ганчірочки, кришечки, коробочки, палички – матеріали, які дають простір дитячій уяві. Це не непотріб – а скарб, який може періодично змінюватися, оновлюватися. Дайте дитині можливість зберігати його в коробочках, кошиках чи сумочках.

            Дорослі повинні доволі серйозно і з повагою ставитися до дитячих ігор. Не відривати дитину від гри, якою вона зайнята, а навпаки, якщо дитина сама відволікається, намагатися спрямувати її дії на розширення сюжету гри.  При проведенні ігор роль дорослого не має зводитися ні до байдужого споглядання, ні до нав’язливого керівництва. Спілкування дорослого з дитиною під час гри має вибудовуватися так, щоб дитина розуміла потребу мислити, відчувала бажання дізнатися щось нове й чогось навчитися.

Мойко Л. М., вихователь-методист

            Ще А. Луначарський говорив, що базою для всього іншого в житті є фізична освіта. Ми ніколи не зможемо отримати здорового покоління, якщо не введемо правильно фізкультуру і спорт у процес розвиту дитини. Чим раніше долучаться діти до занять гімнастикою, тим, природно, краще.

            Особливість розвиту дітей дошкільного віку - це те, що всі рухові навички ще не сформувалися остаточно. Тому довге сидіння або стояння на ногах, неправильна поза тіла, меблі, не відповідаючи віку - всі ці фактори несприятливо відбиваються на формуванні скелета і призводять до порушення постави.

            Єдині і думки лікарів з цього питання: дитяча гімнастика для організму, який розвивається вельми корисна. Особливо благотворний вплив робить вона на дихальну, серцево-судинну і вегетативну системи. Крім того, дитяча гімнастика здатна зміцнити імунітет, підвищити працездатність і витривалість організму.       Безсумнівно, що дитячий спортивний майданчик з його численними можливостями - найкращий подарунок, який ви тільки зможете зробити своїй дитині. Його регулярне відвідування не тільки долучить до занять спортом, допоможе бути зібраним і уважним, але і вбереже від шкідливих звичок.

            Гімнастика у віці до 5 років

            У молодшому дошкільному віці малюки роблять лише перші кроки в спорті, знайомлячись з базовими вправами через загальнорозвиваючі елементи гімнастики та ігри. Такі вправи, як перекиди, стрибки і стійки сприяють розумовому, психомоторному та емоційному розвитку дошкільників, які отримують від них величезне задоволення. А елементи художньої гімнастики для дівчаток — найкраще рішення для формування гарної фізичної форми.

            При проведенні загальнорозвиваючих вправ можна використовувати дрібні фізкультурні посібники: мотузка, м’ячі, султанчик, обручі. Часто на заняттях використовується і музика, благотворно впливає нa загальний стан дітей, покращуючи їх емоційний розвиток.

            В. Даль, мовознавець і лікар, визначав поняття «постава», як «стрункість і величність». Вона яскраво демонструє рівень фізичного розвитку дитини, її характер і настрій, а також психічний стан. Діти з поганою поставою часто боязкі і пасивні. Систематичні заняття гімнастикою з самого раннього дитинства допоможуть не допустити її дефектів.

            Гімнастика у віці 5-7 років

            Цей вік вважається старшим дошкільним, коли гармонійний фізичний розвиток набуває найважливіше значення для підготовки дітей до навчальних навантажень. У цьому віці відбувається інтенсивний розвиток опорно-рухового апарату, дитина стає більш стійкою в статичних позах. Добре володіючи основними видами рухів, діти здатні до самостійного виконання завдань, які поступово ускладнюються: вони можуть вільно виконувати вправи з 2 однорідними предметами, з гімнастичною палицею. Ходьба на носках або на п'ятах, як коригyючі вправи для профілактики плоскостопості, а також біг, стрибки, нахили, повороти, присідання, вправи для сформування постави. Якщо така гімнастика буде проходити весело і захоплююче, в хорошому темпі, то у дитини з'явиться усвідомлене бажання взяти участь у зарядці, вона стане його улюбленою грою. І тоді спортивний магазин, в якому він з допомогою батьків вибере собі зручну форму для занять, буде вітати його набагато частіше.

            Адже звичка до щоденних вправ у нього вже сформована з дитинства, і здоровий спосіб житгя йому забезпечений.

Чунис М. В., інструктор з фізкультури

            Іграшки для дитини - те «середовище», яке дозволяє досліджувати навколишній світ, формувати і реалізовувати творчі здібності, виражати почуття; іграшки вчать спілкуватися і пізнавати себе. Підбір іграшок - справа серйозна і відповідальна. Від успішного вирішення цієї проблеми залежать прогрес в розвитку дитини.

Існують різні види іграшок для дітей дошкільного віку.

            1. Сюжетні, або образні, іграшки - ляльки, фігурки тварин, меблі, посуд, предмети домашнього ужитку. Центральне місце відводиться ляльці. Дитина під час гри як би одушевляє ляльку, розмовляє з нею, довіряючи їй свої таємниці і радості, виявляючи про неї турботу. До цієї групи іграшок відносяться і казкові персонажі.

            2. Технічні іграшки. Ці іграшки все більше входять у життя. До них відносяться: транспорт, конструктори, всілякі технічні агрегати. Особливою популярністю у дітей користуються різноманітні конструктори «Лего», розвиваючі дрібну моторику, орієнтування в просторі, мислення, творчість.

            3. Іграшки-забави. Це смішні фігурки звірів, тварин, чоловічків, наприклад зайчик, який грає на барабані, або кухар, який готує яєчню. В основі їх покладені рух, сюрприз, несподіванка. Їх призначення - потішити дітей, викликати сміх, співпереживання, радість, виховати почуття гумору. 

            4. Спортивно-моторні іграшки. Це особливий тип іграшок, що сприяє підвищенню рухової активності дітей, розвитку координації рухів, орієнтування в просторі. 

            5. Театральні іграшки. Ці іграшки за змістом є образними, але мають особливе призначення - служать цілям естетичного виховання, розвитку мови, уяви.

            6. Музичні іграшки. Це брязкальця, дзвіночки, бубонці, дудочки, піаніно, та ін. музичні інструменти. 

            7. Дидактичні іграшки. Цим іграшкам належить особливе місце. За допомогою дидактичних ігор діти знайомляться з кольором, формою, величиною і т. д. До них відносяться різнокольорові вкладиші, мотрійки, мозаїки, пазли, лото і ін. Ці іграшки виховують у дітей зосередженість, наполегливість, цілеспрямованість, уміння доводити справу до кінця, а також сприяють розвитку дрібної моторику. 

            8. Будівельні іграшки. Вони складаються з геометричних тіл. 

            Дитячі іграшки – один з головних засобів у вихованні дитини. З їх допомогою у малюка формується уявлення про навколишній  світі. Тому до вибору іграшки слід підходити з усією серйозністю. 

Камінярська Н. Є., вихователь

            Батьки часто шкодять власним дітям. Нерідко мами і тати допускають найбільших помилок саме у вихованні. Для початку, за дослідженнями, 90 % батьків не прислухаються до дитячої думки. Іноді приходять до педагогів і питають, як краще вдіяти, аби дитині було добре. А чого хоче ваше дитя? Мама знизує плечима, бо в дитини ж ніхто не питав.

            Як результат, через пару років, батьки почнуть обурюватися, чому це їхня донька чи син не можуть прийняти навіть найпростіше рішення самостійно. Якщо ви усе будете вирішувати за малюка, дитина ніколи не стане самостійною.

            На дитині дуже важко позначаються розбіжності у вихованні.  Багато мам і тат розходяться у виховні. У таких сім'ях, наприклад, тато дуже строгий і вимогливий, а мама м'яка. Тато багато вимагає і змушує, мама жаліє і дозволяє слабинки. Насправді батьки повинні дотримуватися єдиних поглядів на виховний процес. Тато-тиран і мама-ангел цим самим псують дитині життя. Вона виростає невпевненою у собі і в оточуючих.

            Будьте послідовними у вихованні. Якщо караєте дитину, бо неслухняна чи принесла двійку, то будьте вимогливими до кінця. Ставите дитину у куток, а вона починає плакати – не треба одразу вибачати і жаліти малого. Дайте йому час подумати над своєю поведінкою. Якщо заборонили дивитися мультфільми на тиждень, але вже завтра заборону знімаєте, дитина перестане серйозно ставиться до покарань і заборон.

            Перевищувати батьківську владу не варто.

            Важко адаптовуються у суспільстві ті діти, чиї батьки повністю контролюють їх дії. Це може спровокувати конфлікти з однолітками, а пізніше і загострити стосунки з батьками. Не позбавляйте дитину повноцінного дитинства. Даруйте дитині більше свободи.

Демчук О. І., вихователь

Дитяча душа – це не сутінки, а світло – яскраве, чисте і дуже красиве. Дорослі повинні робити все для того, щоб воно наповнювало  щастям все наше життя.

Коріння кожної особистості лежить у дитинстві, і насамперед в сім’ї . Саме в родині встановлюють перші зв’язки людини зі світом,утверджується довіра до нього, створюється найкраща можливість забезпечити гармонію в системі «дитина – навколишній світ - дитина», розкрити здібності особистості. Малюк розвивається за законами природи, що позначаються на його поведінці та різноманітній діяльності. Сім’я формує певний спосіб життя.  Один з важливих чинників, що мотивують розвиток дитини в дошкільні роки, - бажання наслідувати старших, прагнення подорослішати. Тож наслідування, насамперед близьких людей, і є основним механізмом учіння в цей період. На жаль, дорослі забувають уроки власного дитинства.

Дитина народжується потенційно доброю, потребує захищеності, тепла, любові. Ці потреби пробуджуються й розкриваються в спілкуванні в умовах безмежної батьківської любові.

Батьки вводять сина чи доню у світі своєю любов’ю. саме через стосунки з ними, пройняті ласкою й ніжністю, дитина усвідомлює свою захищеність, упевнюється, що її люблять, дбають про неї.

На жаль, ми приділяємо недостатню увагу цьому етапу дозрівання особистості, недооцінюємо його значення для створення ґрунту, в яких засіватимемо зерна духовного зростання. Для переосмислення своєї ролі у світі, поряд зі своєю кровинкою, батькам варто уважніше придивитися до малят, щоб побачити, наскільки вони прихильні до них, як вбирає в себе прояви батьківської любові.

Не варто сподіватися, що дитина сама засвоїть основи добра, якщо живе у культурній сімї. Цією здатністю від природи наділені лише одиниці, більшість дітей потрібна емоційна наука. Це і є родинна школа добра, де дітей навчають шанувати, любити не на словах, а здійснюючи конкретні вчинки.

Виховання моральних почуттів, формування моральних уявлень, звичок і мотивів поведінки здійснюється в єдності, що і забезпечує моральне виховання дітей дошкільного віку. Моральні якості важливі для формування простору зовнішнього життя дошкільняти, для повноцінної реалізації себе як індивідуальності та соціальної істоти. Це самостійність, працелюбність, відповідальність, чесність, правдивість, щирість, чуйність, товариськість, самовладання, сміливість, справедливість, толерантність, громадянськість, патріотизм...

Отже порада перша. Дорогі батьки! Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов’ю. Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати дитину. Це означає сказати : «Мені ніколи її любить»

Порада друга: любіть свою дитину такою яка вона є, з її позитивними  рисами та недоліками.

Порада третя: потурбуйтеся про те , аби ваша дитина накопичувала досвід і знання у спокійному темпі, відповідно до вікових та індивідуальних можливостей.

Батьки – активні помічники педагогів у формуванні в дітей дисциплінованої поведінки на вулиці, дотримання ними правил безпеки.

У дошкільному віці дитина повинна засвоїти наступне:

1. Без дорослих на дорогу виходити не можна, йдеш із дорослим за руку, не виривайся, не сходь із тротуару;

2. Ходити по вулиці треба спокійним кроком, дотримуючись правої сторони тротуару;

3. Переходити дорогу можна тільки по пішохідному переході на зелений сигнал світлофора, переконавшись, що всі автомобілі зупинилися;

4. Проїжджа частина призначена тільки для транспортних засобів;

5. Рух транспорту на дорозі регулюється сигналами світлофора;

6. У суспільному транспорті не виглядати з вікон, не виставляти руки, не викидати будь-які предмети.

Усі ці поняття дитина засвоїть більш міцно, якщо її знайомлять з Правилами дорожнього руху систематично, ненав'язливо. Використовуйте для цього відповідні ситуації на вулиці по дорозі в дитячий садок. Перебуваючи з малям на вулиці корисно пояснювати йому все, що відбувається на дорозі із транспортом, пішоходами. Наприклад, чому в цей момент не можна перейти проїжджу частину, які на цей випадок існують правила для пішоходів і автомобілів, вкажіть на порушників, відзначивши, що вони порушують правила, ризикуючи потрапити під транспортні засоби, що рухаються.

Щоб розвити в дитини зорову пам'ять, закріпити зорові враження, запропонуйте маляті, повертаючись з ним із дитячого садка, самому знайти дорогу додому, або навпаки, привести вас ранком у дитячий садок.

Не залякуйте дитину вулицею – панічний страх перед транспортом не менш шкідливий, ніж безтурботність і неуважність!

Корисно читати дитині вірші про Правила дорожнього руху й показувати малюнки з дорожніми знаками й різними дорожніми ситуаціями. Купіть дитині іграшкові автомобілі, автобуси, світлофори, фігурки регулювальників і організуйте ігри за придуманими вами сюжетами, що відображають різні ситуації на вулиці. Гра - гарний засіб навчання дитини дорожній грамоті.

Пам’ятайте! Дитина вчиться законам вулиці, беручи приклад з вас – батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованій поведінці на вулиці не тільки вашу дитину, але й інших дітей.

Намагайтеся зробити все можливе, щоб захистити дітей від нещасних випадків на дорогах!